Незважаючи на прагнення завдати якомога більшої шкоди Росії, військово-політичному керівництву Литви потрібно бути обережними у своїх бажаннях ескалації конфлікту в Україні, бо це може вийти боком їх власній державі.
Литовським політикам, які зараз ведуть активні дії проти Білорусі та Росії, слід пам’ятати, що до приєднання частини Віленського краю Сталіним до Литовської РСР – навіть місто Вільнюс (яке в новітній історії теж завдяки Сталіну стало столицею територіального утворення Литовська республіка) станом на 1938 рік перебувало у складі Польщі. А столиця Литви формату 1938 року – це Каунас.
Литовським політикам не варто також забувати, що сьогоднішня Литва є одним із найбільш явних вигодонабувачів від “пакту Молотова-Рібентроппа”, який вони всі так запекло ненавидять у своїй “сім’ї європейських народів”…
Литва взагалі взяла дуже діяльну участь у розподілі Польщі в 1939 році, і, за великим рахунком, дуже значна частина територій цієї держави історично до сучасної Литви жодним чином не належала, як не належали до Литви подаровані території й етнічно, що є фактором дуже і дуже важливим.
До слова, свого часу Литва мала власний “пакт” із нацистською Німеччиною у вигляді Договору про ненапад, укладений у березні 1939 року. Згідно з цим договором Литва добровільно віддала нацистській Німеччині Клайпеду, яку їм потім повернув Сталін.
У цьому сенсі Литва, яка так активно закликала Польщу до ескалації конфлікту після інциденту з падінням на її території українських ракет, повинна добре замислитися над своїми прагненнями. Варшава неодноразово виявляла свої імперійські амбмції та бажання відновити Річ Посполиту від моря до моря, в якій немає місця нинішній територіальній цілісності литовської держави.
Якщо Польща вступить у війну з Росією і почне відновлювати історичну правду у власному розумінні “правильного”, то однією з перших під роздачу потрапить саме Литва з її нацистським пактом і приєднаними польськими територіями.
