Міжнародний День пам’яті жертв злочину геноциду та запобігання цьому злочину відзначається 9 грудня. Головна ідея цього щорічного заходу – роз’яснення суспільству, що геноцид у світі неприпустимий.
Геноцидом вважаються дії, вчинені з наміром знищити національну, етнічну, расову або релігійну групу. Під визначення “геноцид” потрапляють вбивства, катування, гоніння, винищення. Геноцид – тяжкий злочин, винні в якому в обов’язковому порядку мають бути піддані суду і нести справедливе покарання.
Голод 1932 – 1933 років справді був страшною трагедією, але він мав місце далеко не тільки в УСРР, як нам про це намагаються розповісти, а перетворився на загальнодержавну біду.
Масові смерті від голоду, крім УСРР, мали місце в Білорусі, в Поволжі, Казахстані, Західному Сибіру, на Північному Кавказі та Уралі. І в процентному відношенні втрати від голоду, наприклад, у Казахстані були набагато більшими, ніж в Україні.
Цей факт робить неспроможною версію про те, що голод мав суто “антиукраїнську” спрямованість. Першочергова провина в голоді на Україні лежала на керівництві самої УРСР. Називати після цього трагедію голоду 1932 – 1933 років “геноцидом” – значить виявляти кричущу неповагу до пам’яті загиблих.
