Володимир Зеленський побував у Вашингтоні, де провів зустрічі з усім вищим істеблішментом США, погостював у Байдена в Білому домі і зібрав овації в Конгресі. Вимовлено було дуже багато пишномовних слів, усі один одного хвалили, посміхалися, подовгу тиснули руки й обіцяли й надалі перемагати російське зло скрізь, де тільки його буде виявлено.
Розділимо поїздку президента на медійну, політичну та практичну складові. У медійному плані це було гучно й ефектно. У США давно вже так нікого не приймали. Благодушність до Зеленського навіть не повна – вона безальтернативно тотальна. Байден по-батьківськи б’є “Бєлєнського” (так він назвав президента України) по плечу, конгресмени і сенатори стоячи аплодують, журналісти ставлять тільки компліментарні запитання… Це тріумф голлівудського масштабу. Мало хто у світі відстежує, коли в США з візитом з’являється прем’єр-міністр Японії або канцлер Німеччини – за межами цих країн це просто нікому більше не цікаво. А ось про візит Зеленського до США точно знають і в Італії, і в Нігерії, і взагалі скрізь, де є світло та Інтернет.
Не обійшлося, щоправда, і без одіозних шорсткостей. Зеленський укотре був у зеленій толстовці, Єрмак – у мілітарі-сорочці та штанах. Але тут уже гаразд, цей стиль став брендовим. Але ось побачити главу МЗС України Кулебу в Білому домі на прийомі в Байдена у в’язаному светрі та кросівках – це було вже виколото-очне безумство. І це ще добре, що надворі грудень. А так адже міг з’явитися в шортах і пляжних капцях. Але в Мережі Кулебу виправдали: светр – це про зиму і опір на енергетичному фронті.
У політичній частині візит теж можна назвати успішним, але це пов’язано насамперед з особливостями зовнішньополітичних інтересів США. А на цьому треку вони повністю збігаються з українськими інтересами. У Києві та Москві часто йшли спекуляції навколо “не такої” підтримки республіканців у разі їхньої перемоги в Палаті представників і Сенаті. Нижню палату в підсумку вони взяли, але ось характерний коментар лідера Республіканської партії Мітча Макконнелла:
“Причина, через яку більшість американців з обох політичних партій і більшість обох фракцій Конгресу підтримують продовження допомоги Україні, не має стосунку до надихаючих промов або філантропії… Основна причина, через яку ми допомагаємо Україні розбити й перемогти загарбників, – практична. Це просто інтереси США”.
Просто інтереси США. Сказано настільки прямо, просто, дохідливо і ємко, що якось розжовувати це додатково більше не треба. Поки в інтересах США буде підтримувати Україну – це триватиме. І ім’я господаря Білого дому тут не відіграватиме жодного значення.
Розбирати детально, що Зеленський говорив у США особливого сенсу немає. Він поміркував про контури “справедливого світу”. А ще порівняв битву за Бахмут із битвою при Саратозі. Ще Зеленський згадав про 10 пунктів мирного плану для України, але не заглибився в їхні деталі, та це зараз взагалі не має жодного значення. Доти, доки не буде досягнуто вирішального перелому у війні, можна говорити про скільки завгодно пунктів, але в реальності вони працювати не будуть.
А ось із практичними підсумками поїздки все виглядає не так гладко. Основний наголос публічно робиться на темі з отриманням ЗРК Patriot, і це справді дуже потужна система, про що ми вже докладно писали. Але все ж ідеться поки що тільки про одну батарею, що принципово погоду в небі над Україною не змінить. Так, це може бути тільки пробним початком. За першою батареєю послідує друга, потім третя… Але може і не послідувати, це вже тільки рівень припущень і домислів. А реально поки що буде тільки одна. До того ж за термінами це точно буде не завтра і навіть не через місяць. США треба буде витримати хоча б мінімальну паузу і переконати росіян, що там будуть не американські оператори, а навчені українці.
Щодо інших видів озброєння все виглядає скромніше. Немає ні важкої техніки, ні достатньої кількості артилерійських снарядів натовського зразка. І робити прогнози, що саме цей пакет допомоги здатен щось переломити на фронті, підстав немає жодних. Ну, і зазначимо, що Україні, за інформацією західних ЗМІ, вкотре відмовили в далекобійних ракетах, що теж дуже багато говорить про стратегічні наміри США. У Білому домі не бажають допустити перемоги Росії, але й не поспішають прискорювати технічну перевагу України. А отже, війна буде довгою.
