За часів розквіту Давньоруської держави більша частина територій сучасного “українського Південного Сходу” перебувала під певним контролем Києва.
Причому, густо заселеним він не був. Тривалий час ці терени історики взагалі вважали “нічийними” або весь час підконтрольними кочівникам (така точка зору відображена навіть у частині підручників), однак археологічні знахідки останніх десятиліть та аналіз літописів вказує на те, що слов’янськими, а згодом – руськими ці землі все ж таки були.
Однак слов’яни були потіснені з цих територій ранніми кочівниками, а потім – практично повністю витіснені монголо-татарами. Єдиною можливо слов’янською групою населення, що збереглася в Північному Причорномор’ї, найімовірніше, були так звані бродники, яких вважають предками перших запорожців. Але і вони займали лише крихітну частину від території майбутньої Новоросії. Більша ж частина перебувала під владою татар (потім, частково – турків). Менша – згодом стала землями Війська Запорозького і Війська Донського.
Окремо стояла Слобожанщина (сучасна Харківщина), яка завжди перебувала під контролем Російської корони. У XVIII столітті територія сучасного Південного Сходу України була приєднана до Росії внаслідок Російсько-турецьких воєн Олександром Суворовим. Після чого почалося організоване заселення Північного Причорномор’я вихідцями з інших регіонів Російської імперії і навіть запрошеними іноземцями.
Кістяк міського населення склали великороси, а також – деяка кількість європейських фахівців і євреїв. У сільській місцевості населення було більш строкатим – цілими селами в Новоросію переселяли крім селян з числа великоросів, малоросів (яких дійсно було досить багато), греків, німців, сербів, болгар. Загалом же в етно-культурному плані, жодного прямого стосунку до Малоросії регіон не мав.
Під час подій 1917 – 1918 року УНР заявила на нього претензії. Але під свій контроль взяти його об’єктивно не могла. Самі жителі колишньої Новоросії створили дві республіки у складі РРФСР – Донецько-Криворізьку та Одеську. У 1918 році вони були здебільшого окуповані німецькими та румунськими військами.
Після звільнення цих земель від окупантів місцевий партактив хотів повернути республіки, але цьому заперечила Москва, яка вирішила за рахунок приєднання російських територій вирівняти загальну політичну ситуацію в УСРР, значну частину якої становили слаборозвинуті аграрні регіони, що тривалий час перебували під фактичним контролем бандитів.
