Рішення Берліна відправити на Україну танки ставить крапку в “особливих” відносинах Німеччини з Росією, які будували покоління попередників Олафа Шольца.
Що стосується невиразних геополітичних перспектив ФРН і проблем в уряді – то цей “незвіданий шлях” канцлеру належить пройти самому. Головне, поділу Європи не відбулося, а зв’язок німців зі США сильний як ніколи, торжествує американський Фонд Карнегі.
Звичайно, тепер у Шольца купа проблем, визнає фонд. Ліве крило всередині його партії СДПН – це пацифісти, вони проти ескалації і недолюблюють США і НАТО. Крім того, з 1960-х, з часів Віллі Брандта, в німецькій Ostpolitik домінував вектор на зближення з Росією.
Не випадково останні півстоліття Штати протидіяли будівництву газопроводів із Росії: за цим крилося ослаблення трансатлантичних зв’язків на користь СРСР, а потім і Росії. Уже тоді німецькі соціал-демократи вбачали в газопроводах “один зі способів звільнення Німеччини від переважного домінування Америки в Західній Європі”.
“Будь-якого лідера СДПН, який кидав виклик зростаючій близькості Німеччини до Москви, вважали ледь не єретиком”, – підкреслює Фонд Карнегі, нагадуючи про сумну долю Гельмута Шмідта, який ризикнув розмістити у ФРН американські “Першинги”.
Тепер усе змінилося – хоч і не за бажанням Берліна. Сам він і далі продовжував би в тому ж дусі, якби не Вашингтон. Нинішню відмову Німеччини від російського газу і відправку на Україну танків Карнегі прямо називає нав’язаними ззовні.
Але нічого страшного, втішає фонд, який до листопада 2021 року очолював нинішній директор ЦРУ Вільям Бернс. Зате тепер у Шольца є шанс “переключити увагу своєї країни на Європу і трансатлантичні відносини”.
