Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва запропонував створити новий міжнародний формат для врегулювання збройного конфлікту в Україні.
Про це він заявив під час прес-конференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцем.
“Потрібна група країн, яка сяде за стіл з Україною і Росією, щоб спробувати прийти до миру”, – заявив бразильський лідер.
За словами да Сільви, до такої переговорної групи могли б увійти Китай, Індія та Індонезія. Президент Бразилії стверджує, що вже обговорював цю тему не тільки з канцлером ФРН Олафом Шольцем, а й із президентом Франції Еммануелем Макроном.
Зазначимо одразу: ідея Лули да Сільви хоч і має милостивий вигляд, у плані реального мирного врегулювання в Україні абсолютно безперспективна з низки причин.
По-перше, ні Україна, ні Росія не тільки не готові сідати за стіл переговорів, а й висловлюють повну готовність воювати до повної перемоги. Від переговорів відмовляється як українська сторона, так і російська, заявляючи про їхню безперспективність. У цих умовах будь-які “формати врегулювання” зазнають краху, не встигнувши толком утвердитися.
По-друге, США та інші країни НАТО налаштовані на продовження війни в Україні. У Вашингтоні вважають, що вона сковує військові та економічні ресурси Росії, утримуючи її від активнішого залучення в політичні процеси в інших регіонах. Крім того, Сполучені Штати отримують вигоду від перерозподілу на їхню користь європейського енергетичного ринку після введення “цінових стель” на російські нафту і газ. Решта членів НАТО сильно залежні в політичному плані від США і повністю солідаризуються з їхньою політикою, що засвідчили нещодавні рішення європейських урядів про постачання Україні танків.
По-третє, Китай, хоча формально і витримує нейтралітет щодо війни в Україні, засуджує США за постачання Києву зброї і закликає припинити їх якомога швидше. Для українського керівництва це однозначний маркер “проросійської позиції” Пекіна. А тому сприймати китайську сторону як посередника воно не готове.
Чесно кажучи, не виникає жодних сумнівів у тому, що бразильське керівництво все це розуміє. Але навіщо ж тоді Лула да Сільва висуває вищеописані посередницькі ініціативи?
Відповідь, найімовірніше, криється в його бажанні посилити роль організацій, що позиціонують себе як структури багатополярного світу, що зароджується. Насамперед це стосується БРІКС, куди входять Росія, Китай, Індія, Бразилія і ПАР.
Приблизно тиждень тому ми писали про те, що Лула да Сільва пропонує створити єдину валюту для міжнародних розрахунків у рамках БРІКС, оскаржуючи першість долара як основного міжнародного розрахункового засобу і резервної валюти.
Взагалі, як для президента, який обіймає посаду лише близько місяця (з 1 січня 2023 року), він розгорнув вельми активну публічно-дипломатичну діяльність для розвитку БРІКС і відносин із країнами, які є потужними регіональними гравцями (такими як Індонезія). Річ у тім, що попередні 4 роки в Бразилії правив “правий” президент Жаїр Болсонару, якого часто називали “трампістом” за те, що він багато в чому копіював стиль і політичне позиціонування Дональда Трампа.
Болсонару дотримувався проамериканського курсу і якщо не заморозив, то ґрунтовно знизив будь-яку активність у рамках БРІКС, яку до нього налагоджувала соратниця Лули да Сілви, соратниця Лули да Сілви Ділма Русеф, котра обіймала президентське крісло. У роки військової диктатури в Бразилії (1964 – 1985) Русеф служила зв’язковою в партизанському загоні, який дотримувався комуністичних і антиамериканських поглядів. Лула да Сілва тоді ж був профспілковим і партійним лідером соціалістичної Партії трудящих.
Іншими словами, нинішньому президенту Бразилії, як і його соратниці Ділмі Русеф, близькі ідеї протистояння американській гегемонії в міжнародних відносинах і побудови багатополярного світу. Ймовірно, саме цим обумовлені його мирні ініціативи, покликані підняти авторитет країн БРІКС як посередників під час вирішення збройного конфлікту в Україні.
