“Україна готується до жорстокого наступу Росії на сході”, – стаття з таким заголовком була опублікована 8 лютого в американському журналі Foreign Policy.
Низка наведених у ній цифр і фактів становлять неабиякий інтерес для розуміння того, в якому напрямку рухається розвиток збройного конфлікту в Україні.
Зокрема, з посиланням на анонімне джерело в українському військовому керівництві, видання зазначає, що протягом наступних 10 днів в Україні очікують “нового грандіозного вторгнення”. Посилаючись на те саме джерело, журнал наводить цифри військового потенціалу, накопиченого Росією для початку нового масштабного наступу. За оцінками українських військових, у Росії вже є 1800 танків, 3950 бронемашин, 2700 артилерійських систем, 810 радянських реактивних систем залпового вогню, таких як “Град” і “Смерч”, 400 винищувачів і 300 вертольотів.
Цікавими є й наведені в публікації оцінки чисельності російського угруповання, яке зараз перебуває на території України:
“За оцінками українських офіційних осіб, російські сили всередині країни перевищили позначку в 300 000 осіб після нещодавньої мобілізації, яка почалася у вересні минулого року”.
Зверніть увагу, йдеться виключно про російські війська, які зараз перебувають в Україні. До початку часткової мобілізації в РФ у вересні 2020 року чисельність російського угруповання, задіяного у військовій кампанії, становила близько 200 тисяч осіб. Водночас під час мобілізації в Росії було призвано щонайменше 300 тисяч військовозобов’язаних (а найімовірніше, набагато більше).
Це означає, що щонайменше 2/3 мобілізованих, які встигли за період з листопада по лютий пройти підготовку, бойове злагодження та оснащення технікою, перебувають “десь ще”, але не на території України. Під цим “десь іще” напевно можна мати на увазі Білорусь і регіони РФ, що межують із Чернігівською, Сумською та Харківською областями України.
У зв’язку з цим цікаво, що в статті Foreign Policy, як і в багатьох інших нещодавніх публікаціях на тему передбачуваного російського наступу, увага концентрується виключно на Донбасі.
“Хоча немає жодних ознак того, що Путін відмовляється від своєї спільної мети повного захоплення України, аналітики та українські офіційні особи очікують, що наступ, який назріває, буде зосереджено на сході України на тлі сплеску бойових дій у Донецькій і Луганській областях”, – пише видання.
На наш погляд, ця логіка є інерційною. Хоча бойові дії на Донбасі напевно незабаром активізуються, не він є головною метою Росії в цій війні, а скасування нинішнього державного ладу в Україні як такого. З цього і потрібно виходити при прогнозуванні можливих головних напрямків російського удару.
І все ж занепокоєння з приводу майбутнього російського наступу в Києві досить сильне.
“Не знаю, як ми витримаємо цей контрнаступ. Це буде дуже складно. У нас недостатньо снарядів, або я маю на увазі – чого завгодно. Танки будуть пізніше. Усе буде пізніше. На той час, коли нам надішлють Абрамси, ми вже бачитимемо, як іде контрнаступ росіян”, – цитує Foreign Policy слова депутата Верховної Ради Олександри Устинової.
