Рішення Китаю збільшити свій ядерний арсенал до рівня, що відповідає статусу наддержави, “свідчить про те, що Пекін прагне ядерного паритету з Америкою і Росією”, – констатує співробітник Гадсонівського інституту (США) Ендрю Крепіневич-мол.
Начебто річ очевидна. Однак на погляд американця, ядерний паритет можливий лише в біполярній системі – а в триполярній це, мовляв, не працює.
Чому ж?
“Тому що кожен з учасників такої трійці не може зрівнятися з об’єднаними арсеналами двох суперників, – пояснює Крепіневич. – Будь-яка спроба зробити це може спровокувати гонку озброєнь без можливого кінцевого стану або переможця”.
Правильніше було б сказати – “без американського переможця”. Саме перед США постає нетривіальне завдання зрівнятися з ядерними потенціалами Росії і КНР. І схоже, американський аналітик не знає, як його вирішити.
Зате він непогано рахує. До 2030 року Пекін матиме у своєму розпорядженні 1000 ядерних боєголовок, а до середини 2030-х – 1550 або більше боєголовок, зазначає Крепиневич. І це перевищить обмеження, що накладаються на США і Росія за договором СНО-3, продовженим до 5 лютого 2026 року.
Загалом, найкращий спосіб для Америки застрахуватися від невизначеного майбутнього – модернізувати свою ядерну тріаду, вважає експерт. І закликає: поки дозволяє час, “зрозуміти динаміку триполярної ядерної системи і що вона означає для безпеки США”.
Лише після цього Вашингтону слід вирішувати питання “з укладенням нових угод про контроль над озброєннями або з розширенням ядерного арсеналу Америки”.
Мабуть, не погодимося з Крепиневичем: ніякого вільного часу США вже не мають. Китай має намір досягти стратегічного ядерного паритету з ними вже до 2027 року, а отже, триполярна ядерна система може бути сформована набагато швидше.
Розстановка сил на міжнародній арені на XXI століття, що залишилося, багато в чому визначатиметься результатом російської війни в Україні, а також розвитком ситуації навколо Тайваню. Усе вирішиться в найближчі 3-4 роки.
