Минув рік з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії.
Будь-яка війна – це насамперед людські жертви. Як воюючих армій, так і населення. Десятки загиблих мирних жителів у Маріуполі. Тисячі в інших містах і регіонах. Кладовища з прапорами над могилами загиблих бійців української армії. Усе це жахлива реальність, у якій уже рік живе Україна.
Для початку нагадаємо офіційні дані з цього приводу. Вони загалом засекречені, але періодично офіційні спікери їх озвучували.
За півтора місяця після початку війни, 15 квітня, в інтерв’ю CNN Володимир Зеленський оцінював кількість загиблих українських військовослужбовців у 2500 – 3000 осіб, а поранених – приблизно в 10 тисяч.
22 серпня прозвучала ще одна офіційна оцінка. Головком Валерій Залужний заявив про загибель майже дев’яти тисяч українських військовослужбовців.
Цікаво, що за два місяці до Залужного схожу цифру, але трохи більшу – майже 10 тисяч загиблих військових – озвучував радник глави Офісу президента Олексій Арестович.
Але зрозуміло, що якась із цифр – або Залужного, або Арестовича – явно була некоректною. Тому що кількість втрат не могла зменшитися від червня до серпня.
Наступна офіційна інформація про втрати – це заява заступника міністра оборони Ганни Маляр 23 вересня. Вона заявила, що загинуло трохи більше ніж дев’ять тисяч солдатів ЗСУ. І, якщо порівнювати це з оцінкою Залужного, то за місяць боїв втрат в українській армії, виходить, майже не було.
З весни до осені також коливалися добові оцінки українських втрат.
У травні Володимир Зеленський заявляв про 60-100 військових на добу. У червні голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що добові втрати становлять уже від 200 до 500 осіб убитими. У серпні радник глави офісу українського президента Михайло Подоляк заявив, що втрати знизилися і становлять уже 30-50 осіб на день.
Наступні умовно офіційні дані від України прозвучали 30 листопада. Радник Офісу президента Арестович заявив, що втрати українських військових становлять трохи більше 10 тисяч убитих.
Цю цифру 1 грудня конкретизував радник Єрмака Михайло Подоляк. За його даними, кількість загиблих військових сягає 13 тисяч.
“У нас є офіційні оцінки Генштабу, які озвучує верховний головнокомандувач. Вони (втрати України під час війни) становлять від 10 до 12,5 -13 тисяч загиблих”, – заявив Подоляк в ефірі 24-го каналу.
Більше офіційних даних про втрати на фронті не озвучували. Однак, судячи з багатьох даних, вони почали зростати – в основному, через посилення штурму Бахмута.
Публікації про велику кількість загиблих і поранених під Бахмутом стали регулярно з’являтися в західних ЗМІ. Також помітно більше стало звісток про загибель окремих бійців, а в регіонах почастішали військові похорони. Одночасно і посилилася мобілізація.
На тлі цього Захід став закликати Україну залишити Бахмут і зайнятися формуванням резервів для контрнаступу (що побічно підтверджує велика кількість загиблих на цій ділянці фронту).
Зрештою і Подоляк визнав, що Україна платить “високу ціну” за утримання Бахмута. Але, повторимося, відтоді даних про військові втрати Київ більше не озвучував.
Неофіційно. Альтернативних оцінок щодо українських військових втрат у самій Україні майже не звучало. Але у вересні екс-заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос, раніше колишній перший заступник командувача Силами спецоперацій ЗСУ, заявив, що загиблих українців – “сотні тисяч”.
При цьому він не уточнив, цивільні це втрати чи військові.
