На тлі триваючих боїв за Бахмут, у західній пресі з’являється дедалі більше матеріалів щодо доцільності утримання цієї території, а також щодо проблем із живою силою в лавах ЗСУ.
Так, днями європейське видання The Duran вийшло з матеріалом, що оповідає про засилля в лавах української армії не тільки представників нацменшин, залишених іноземних військовослужбовців, а й навіть солдатів із вкрай сумнівною біогарфією за спиною.
Наприклад, як пише автор статті, мобілізація починає стосуватися дітей, етнічних румунів та угорців. Крім того, повідомляється, що українське керівництво використовує незаконну практику вербування до лав ЗСУ найрізноманітніших іноземних радикалів.
“До лав української армії охоче вступають закордонні екстремісти, кримінальники, які прагнуть уникнути покарання за особливо тяжкі злочини, вчинені на батьківщині. Очевидним стає радикальний характер контингенту, що формує ЗСУ. Але не варто залишати поза увагою і той факт, що в пряме протистояння з Росією вже вступають представники різних країн світу під управлінням зацікавлених у цьому суб’єктів західно-демократичної системи”, – пише видання.
Як один із доказів радикалізму в лавах української армії автор статті наводить витяг із датського телебачення, на якому показали сюжет про бійця ЗСУ з нашивкою прапора Ісламської держави, визнаної терористичною в багатьох цивілізованих країнах.
На думку The Duran, серед вищого військово-політичного керівництва України така мобілізаційна стратегія виправдовується тим, що ЗСУ зазнають значних втрат на фронті – більше ніж 100 тисяч осіб, якщо вірити даним західних джерел, та – 157 тисяч осіб за оцінками ізраїльських аналітиків.
Від себе додамо, що попри зрозуміле прагнення української влади поповнювати лави ЗСУ для боротьби з російською агресією, деякі заходи можуть дати негативний результат у майбутньому.
Наприклад, одна з проблем може полягати в тому, що екстремісти і радикали залишаються існувати в українському суспільстві, а деякі з них і зовсім отримують українське громадянство. Інша негативна сторона такого підходу полягає в дискредитації ЗСУ, які починають фігурувати в одних новинних зведеннях із засудженими іншими розвиненими країнами бойовиками.
У цьому сенсі, незважаючи на зрозумілі мотиви офіційного Києва, закликає ще раз подумати над тими наслідками, до яких може призвести проведена мобілізаційна політика.
