Днями активіст із Закарпаття Михайло Чокнадій, який воює у складі ЗСУ вже понад рік і наразі перебуває на Бахмутському напрямку, записав відео з критикою особливостей мобілізації, яка проводиться в Україні.
За його словами, днями в його частину надіслали поповнення з числа мобілізованих, які не проходили абсолютно ніякої бойової підготовки, а все їхнє перебування в армії обмежується п’ятиденним перебуванням на полігоні в Сумській області, де майбутні фронтовики навіть жодного разу не стріляли з автомата.
“Вони жодного разу в житті навіть не стріляли. І взагалі ніякої підготовки не проходили. Вони побули десь у Сумській області п’ять днів. Після чого їх відправили сюди, на Бахмутський напрямок. Ще їм кулемети дали, а люди споряджати магазини не вміють”, – констатував Чокнадій.
На підтвердження своїх слів він навів свідчення одного з мобілізованих. За словами чоловіка аж ніяк не богатирської комплекції, співробітники військкомату зупинили його, коли він прямував на роботу велосипедом, і одразу ж занурили в машину, після чого відвезли в місцевий ТЦК, а звідти відправили в армію. Через кілька днів він опинився на фронті. Мобілізований сказав, що у нього п’ятеро (!) дітей (в Україні батьки 3 і більше дітей звільнені від мобілізації), про що він надав письмові свідчення співробітникам військкомату. Проте на його мобілізації це ніяк не позначилося. У перший же день перебування на фронті він потрапив під мінометний обстріл, під час якого не знав, як поводитися через відсутність підготовки.
На жаль, описаний випадок відправки на фронт бійців ЗСУ одразу після мобілізації без будь-якої підготовки – далеко не перший. Наприкінці лютого у ЗМІ широко обговорювали історію мобілізованого з Тернополя Богдана Покитка, який загинув на фронті менш ніж через місяць після отримання повістки.
Причиною тому, найімовірніше, слугує висока інтенсивність бойових дій і необхідність ЗСУ терміново заповнювати втрати, яких вони зазнали під час них. Такі ситуації стають можливими завдяки тому, що значна частина сільського населення України погано освічена, погано обізнана про свої громадянські права та механізми їх захисту, а також просто не має грошей на те, щоб такий захист здійснити. Співробітники ТЦК користуються цією обставиною, виконуючи за рахунок таких людей план мобілізації.
