Якщо не брати до уваги Криму, в якому російський президент буває регулярно з 2014 року, то з початку війни Путін на окупованих територіях був лише одного разу – в Маріуполі. На відміну від президента України Володимира Зеленського, глава Росії по прифронтових зонах практично не їздив, а якщо десь і з’являвся, то більше для картинки.
З іншого боку, якщо взяти Херсонську і Луганську області, а також інші місця, де можна було побачити Путіна або Зеленського, то “Хаймерси”, “Калібри” або інші системи озброєнь туди прекрасно долітають і можуть представити реальну загрозу життю політиків.
При цьому, ми бачимо, що лідери двох країн все одно продовжують з’являтися на прифронтових територіях і роблять це в моменти самої ескалації. Давайте розберемося, а для чого український і російський президенти час від часу роблять такі вилазки і як це працює?
По-перше, візити глав держав в гарячі точки носять медійно-психологічний характер.
Володимир Олександрович міг би не ризикувати зайвий раз здоров’ям і навіть життям, і вирішувати всі свої нагальні питання через посередників, у віддаленому форматі або на зустрічах в Києві. Така ж ситуація стосується російського лідера, Головний штаб армії якого знаходиться в Ростові-на-Дону і дозволяє переговорити з усіма з ким потрібно відносно недалеко від фронтової лінії.
По друге, такі поїздки допомагають вирівнювати військово-політичний фон і інформаційний порядок.
Зараз вся міра на чолі з США говорить про наближення контрнаступу ЗСУ. У Росії, мабуть, теж чекають цього наступу, і раптом Путін відвідує місця, зокрема, Херсонську область, де, можливо, буде один з головних напрямків українського удару. Звичайно, це погіршує становище Росії в інформаційній боротьбі і показує, що перша особа держава тримає руку на пульсі і особисто стежить за ситуацією.
По-третє, поїздки на будь-які території з одного або з іншого боку показують територіальні претензії сторін і окреслюють контури для майбутніх вимог на мирних переговорах.
Останні тижні у світі на політичному та медійному рівні активно пішла дискусійна хвиля «про майбутнє Криму». Тобто йде якась стадія торгу і починається вона з Кримського півострова. Але судячи з рухів російського керівництва, візит Путіна тому підтвердження, в Кремлі майбутні територіальні «компроміси» бачать набагато далі кордонів одного тільки Криму. На дипломатичному треку відвідування першою особою країни того ж Генічеська означає те ж саме, що і візит на південні Курили.
