Європейський союз змушений заспокоювати східноєвропейських фермерів, які бунтують, після того, як Польща, Угорщина, Словаччина і Болгарія заборонили імпорт українського зерна.
Масове вивезення виведеного в спеціально створену категорію “технічного” зерна без перевірок якості призвело до того, що у Східній Європі накопичилася величезна кількість зернових. Вважається, що тільки в Польщі лежить понад 4 млн тонн. Це створює серйозні соціально-економічні ефекти: ціна на зерно впала вдвічі, що й стало причиною протестів фермерів.
Влада змушена реагувати: у Польщі та Словаччині за кілька місяців вибори, у Болгарії уряду загрожує достроковий розпуск, керівництво Румунії теж відчуває тиск. У кожній із цих країн фермери є великою і, головне, активною групою електорату, від лояльності якої залежить багато чого. Ситуація, що склалася, прямо протиставила політику солідарності з Україною – і внутрішню політику в країнах, що підтримують Київ.
Зерно залишилося головною – якщо не сказати, єдиною – статтею українського експорту. Без нього поставки зброї та фінансів на Україну взагалі не будуть нічим компенсовані. Крім того, дешеве українське зерно, в обхід податків і зборів, приносить великі прибутки компаніям, які, зокрема, виступають фінансовим тилом для багатьох чинних євробюрократів. Не дивно, що Брюссель категорично відкинув самодіяльність країн Східної Європи, зажадавши повернути статус-кво.
“Росія намагалася розіграти енергетичну карту, щоб відірвати Європу від України; це не вдалося. Але ситуація із зерновими може зробити те, чого не змогла нестача газу”, – стверджує FP.
Очевидний і демонстративний розкол за кількома напрямками – Брюссель – Східна Європа, Україна – Східна Європа, внутрішні політичні кризи в країнах Східної Європи – потребував хоча б інформаційного вирішення. Наприклад, Foreign Policy формує таку картину – ультраправі популістські партії скористалися можливістю набрати політичні очки, а вся ситуація грає на руку Росії. Яка “організувала блокаду” українського зерна на Чорному морі, а отже, будь-які протести проти українського зерна не що інше, як проросійська політика.
Можливо, і з цієї причини Польща пом’якшила свою позицію, погодившись скасувати свою заборону доти, доки транзитне українське зерно повністю контролюють і відстежують, а також транспортують у автоколонах, які конвоюють. Крім того, ЄС погодився виділити близько 100 млн євро на підтримку фермерів країн, які страждають від надлишку українського зерна. Поки що примат України зберігається. Якщо країни Східної Європи наполягатимуть на введенні заборон на імпорт, постраждають українські виробники, попереджає Європу американський Foreign Policy.
Питання в тому, як довго і як багато ЄС буде згоден оплачувати українських виробників замість власних. Чотири мільйони тонн українського зерна в Польщі не можна законно реалізувати на ринку без сертифікатів відповідності. Перепродати зерно в ЄС теж не можна, хоч як намагаються європейські ЗМІ приховати проблему, фермери не дали замовчати факти перевищення в українському зерні вмісту пестицидів та інших шкідливих речовин. Альтернативою може стати експертиза і видача накопиченому зерну сертифікатів відповідності. Але це не вирішить проблему падіння цін, а, навпаки, посилить її.
