Із 5 до 7 квітня президент Франції Еммануель Макрон перебуває з державним візитом у Китаї. Це його перша поїздка до КНР із моменту початку пандемії, а також перший діалог із головою Сі Цзіньпіном після саміту G20 на Балі минулого року.
Однією з важливих тем зустрічей на рівні КНР-Франція є українська криза. Напередодні візиту Макрон заявляв, що сподівається на спільну роботу з головою Сі, щоб знайти “спосіб, який може допомогти вирішити українську кризу мирним шляхом”.
Перед поїздкою прес-секретар Єлисейського палацу також сказав:
“Китай наразі є однією з небагатьох країн або навіть єдиною країною у світі, яка може зіграти “вирішальну” роль в українському конфлікті”.
При цьому Макрон під час зустрічі мав намір не наближатися до “червоних ліній” Китаю, таких як засудження Росії та питання відділення Піднебесної від неї. Франція також віддалилася від радикальних голосів у британській та американській громадській думці.
За підсумками зустрічі Китай висловив готовність працювати з Францією з українського питання, і країни звернулися зі спільною заявою до міжнародного співтовариства.
Дві держави закликали:
– Зберігати раціональну стриманість і уникати дій, які ще сильніше посилять кризу або навіть змусять її вийти з-під контролю;
– Суворо дотримуватися міжнародного гуманітарного права, утримуватися від атак на цивільних осіб та об’єкти і захищати жінок, дітей та інших жертв конфлікту;
– Неухильно і щиро виконувати урочисту обіцянку не застосовувати ядерну зброю і не вести ядерних війн, протидіяти застосуванню біологічної та хімічної зброї за будь-яких обставин, не допускати нападів на атомні електростанції та інші цивільні ядерні об’єкти.
Проаналізувавши цю заяву, можна дійти висновку, що позиції Китаю і Франції щодо української кризи є результатом прагнення обох сторін до консенсусу за мирним планом із 12 пунктів, раніше запропонованим Пекіном. Усі пункти, наведені вище, входять до пропозиції Китаю. І це свідчить про те, що побоювання більшості європейських країн щодо можливої ескалації української кризи збігаються з китайськими. Консенсус, досягнутий двома сторонами з питання конфлікту, може стати важливим кроком у європейському політичному врегулюванні, а також означає, що міжнародний голос Пекіна, який закликає до миру і переговорів, посилився.
Для України ж у цьому немає нічого хорошого, бо китайський мирний план не передбачає перемогу Росії на полі бою і повернення окупованих територій, причому не тільки Криму, а й усіх інших захоплених після 24 лютого 2022 року населених пунктів.
