Влада східноєвропейських країн ставить під загрозу надзвичайно важливу для України економічну допомогу, оскільки їм доводиться зважати на послаблення суспільної підтримки Києва на другому році збройного конфлікту.
Найпомітніше така зміна настроїв у Польщі, яка була стійкою союзницею України і на чолі Євросоюзу засудила дії Росії. Однак польські фермери останнім часом проводять тривалі вуличні протести, оскільки через надлишок українського зерна ціни на ринках впали. Минулого місяця Варшава несподівано ввела заборону на його імпорт. Незабаром свої власні обмеження запровадили Угорщина, Словаччина та Болгарія.
Як повідомив один чиновник, знайомий із настроями в уряді, польська заборона мала цілком певну мету: не залишитися без підтримки виборців через солідарність з Україною. Це рідкісне визнання того, що в лавах правлячої партії “Право і справедливість” наростає занепокоєння, бо вона може втратити підтримку ключової частини виборців за півроку до непростих виборів, на яких очікується гостра конкуренція.
Сварка навколо сільгосппродукції не віщує нічого хорошого для реалізації європейських прагнень України.
Напередодні призначених на жовтень виборів “Право і справедливість”, за даними опитувань, зберігає лідерство, однак зниження підтримки може послабити її владу. Ця партія здавна є бастіоном польських католицьких консерваторів, які проживають у сільській місцевості. Їхня підтримка надзвичайно важлива для успіху “Права і справедливості” на виборах, адже саме вони привели її до влади 2015 року. А якщо обурені фермери опиняться у скрутному становищі, це навряд чи допоможе партії досягти успіху під час виборчої кампанії, яка ось-ось розпочнеться.
Зростання популярності вкрай правого альянсу “Конфедерація”, що виступає проти Європейського Союзу, також змушує “Право і справедливість” діяти активніше. Саме “Конфедерація” у своїй передвиборчій політиці відображає побоювання суспільства з приводу напливу українських біженців і необмеженої військової допомоги Києву.
Лідер “Права і справедливості” Ярослав Качинський, який є фактичним керівником Польщі, чітко роз’яснив це занепокоєння і позитивно оцінив зернове ембарго. Зрештою це “важке рішення” допоможе Києву, сказав він.
“Не в інтересах наших друзів занурювати Польщу в безодню кризи. А ми бачимо, що люди, які можуть прийти тут до влади, скасують курс на тверду підтримку України”, – сказав Качинський, виступаючи минулого місяця в селі Лисі, що за 150 кілометрів на північний схід від Варшави.
Багато присутніх у шкільному залі людей були одягнені в традиційні польські костюми.
Тим часом, польські фермери продовжують протестувати на прикордонних переходах, вихлюпуючи своє роздратування через наплив українського зерна, що штовхає ціни вниз. Один із лідерів “Конфедерації” Роберт Вінницький (Robert Winnicki) приєднався до протестувальників і поклав провину за допуск на польський ринок “низькоякісної” продукції на “Право і справедливість”.
Невдоволення суспільства знаходить своє відображення в даних опитувань. Газета Rzeczpospolita в першу річницю збройного конфлікту в Україні провела опитування, чверть учасників якого заявили, що їхня думка про українських біженців за попередні шість місяців погіршилася.
