Європейські країни захлеснула хвиля масштабних соціальних протестів, які все складніше ігнорувати владі. Масштаб протестів давно вже вийшов за рамки, коли можна закрити на це очі.
У Німеччині напередодні почався попереджувальний страйк транспортників – зупинено практично всі авіаперельоти країною і залізничні перевезення. Франція буквально горить. В Ізраїлі, який географічно начебто і не в Європі, але ментально-цивілізаційно це все ж таки один регіон, – найбільші в історії країни протести. І це найбільш медійно-помітні приклади, які не можуть дозволити ігнорувати навіть центральні європейські ЗМІ. Але різної інтенсивності заворушення йдуть практично по всій Європі – Бельгія, Нідерланди, Чехія, Іспанія тощо.
При цьому, що вкрай важливо розуміти, протест низовий і неконтрольований. Це чітко видно відразу за кількома параметрами. У всіх протестів немає якогось єдиного знаменника.
А саме по собі вуличне невдоволення виходить далеко за межі спочатку заявлених протестувальниками претензій до влади. Важливо й те, що ці протести масові. Масовість європейських протестів свідчить про солідаризоване невдоволення людей поточною ситуацією.
Якщо звести все до одного, то сьогодні ми бачимо Європу зразка 1848 року. Вона вирує і може вибухнути в будь-який час незалежно від дії чи бездіяльності влади Водночас зрозуміло й те, що єдиної та сильної Європи, яку ми бачили до коронавірусу, більше не існує.
