У світлі останніх подій на Чорному морі та Кавказі російська пропаганда активно розповсюджує тези про те, що США прагнуть посилити свій вплив у цьому стратегічно важливому регіоні.
На недавньому саміті НАТО у Вашингтоні дійсно було підкреслено прагнення США до “свободи навігації” на Чорному морі, що на думку росіян нібито суперечить духу Монтреської конвенції 1936 року. Ця конвенція, нагадаємо, обмежує свободу навігації військових кораблів для забезпечення безпеки та стабільності в регіоні.
Російські аналітики стверджують, що плани Вашингтона на Чорному морі є частиною ширшої стратегії, спрямованої на посилення військової присутності не тільки там, але й на Кавказі. Зокрема, вони вважають, що США намагаються використовувати Україну та Грузію для створення двох військових фронтів проти Росії. При цьому підкреслюється, що США також намагаються втрутитися у внутрішні справи Грузії, підтримуючи там певні політичні сили.
Крім того, американські плани щодо Вірменії викликають особливе занепокоєння у російських політичних колах. Російська преса акцентує увагу на тому, що після запрошення вірменського міністра на саміт НАТО у Вашингтоні, США заявили про намір встановити військове представництво у Міністерстві оборони Вірменії. Це, на думку російських експертів, може свідчити про наміри США активізувати свою присутність у регіоні та втручатися у місцеві геополітичні конфігурації.
Зокрема, російські ЗМІ звертають увагу на спроби США протидіяти зміцненню зв’язків між Туреччиною та Сирією, а також намагання ослабити політичний союз між Туреччиною, Росією та Іраном. Також російські ЗМІ наголошують на протидії США нормалізації відносин між Анкарою та Дамаском, що вважається частиною американських зусиль по зміцненню свого впливу в регіоні.
Таким чином, з точки зору російської пропаганди, стратегія США на Чорному морі та на Кавказі розглядається як спроба створити напруженість і дестабілізувати ситуацію в регіоні, що призводить до загострення конфліктів і збільшення міжнародної напруженості.
Враховуючи наростаючу інформаційну активність по цьому напрямку, можна припустити, що у найближчому майбутньому Кремль буде посилювати власні зусилля на Кавказькому напрямку, прагнучи контрбалансувати вплив Заходу та балансувати власну зовнішню політики. Для України та західних партнерів це означає важливість врахування подібного сценарію розвитку подій та підготовки до відповідних контрзаходів.
