Масове дезертирство позбавляє ЗСУ такої необхідної живої сили і підриває їхні військові плани в критичний момент війни з окупантами, що може поставити Київ у невигідне становище на майбутніх переговорах про припинення вогню.
Про це пише Associated Press, посилаючись на джерела в українській армії.
Командири і солдати кажуть, що цілі підрозділи залишають свої позиції, залишаючи лінії оборони вразливими і прискорюючи територіальні втрати. Згідно зі статтею, деякі йдуть на лікарняний і не повертаються, а інші вступають у конфлікт із командирами і відмовляються виконувати накази, іноді просто під вогнем.
За даними української прокуратури, з моменту вторгнення загарбників понад 100 тис бійців були звинувачені в дезертирстві, при цьому майже половина з них пішла тільки за останній рік. У виданні йдеться про те, що реальна кількість СЗЧ може бути набагато вищою – за оцінками одного із законодавців, вона може досягати 200 тис осіб.
Один з українських посадовців підкреслив, що головна проблема полягає в тому, що захисники залишають свої бойові позиції під час бойових дій, і через це гинуть їхні товариші. Він навів як приклад випадки, коли йшли маленькі або великі підрозділи і ворог приходив на їхні фланги та вбивав їхніх побратимів у бою, бо ті, хто перебував на позиції, не знали, що навколо них більше нікого немає.
Таким чином, на думку офіцера 72-ї бригади, саме дезертирство стало причиною поразки України під Вугледаром. Однак офіцер заявив, що не відчуває зла до таких військових, оскільки розуміє, що «всі просто занадто втомилися».
Газета зазначає, що прокурори й армія вважають за краще не переслідувати дезертирів і роблять це тільки в тому разі, якщо не можуть переконати їх повернутися. Однак деякі дезертири все ж повертаються, але тільки для того, щоб знову піти.
На думку адвоката Тетяни Іванової, звільнення бійців від обвинувачення в дезертирстві з психологічних причин створює небезпечний прецедент, бо «тоді йдуть майже всі, адже в піхоті майже немає здорових людей».
