У лютому, готуючи резолюцію ООН до річниці російського вторгнення в Україну, США таємно обговорювали з Росією свій проект документа.
Про це повідомляє “Le Monde”.
У ЗМІ з’явилася інформація про бесіду, яка відбулася 21 лютого між тимчасовим повіреним у справах США Дороті Ші та представниками Франції й Великої Британії в ООН — послом Ніколя де Рів’єром і Барбарою Вудворд. Ця розмова відбулася за кілька днів до голосування за проектом резолюції.
Ші заявила, що Сполучені Штати не тільки закликають Україну відкликати свій проект резолюції, але й готові запропонувати свій власний. Вони розраховують на підтримку документа з боку європейських держав.
Коли Рів’єр поцікавився, що чекає на США в разі прийняття резолюції, американський дипломат відповів: “Мир, а не війна”.
Посол Франції жартома поцікавився: “Це спільна ініціатива Росії і США?”.
Пізніше у Великобританії та Франції підтвердили, що США дійсно обговорювали з Росією свій проект резолюції, не повідомляючи про це європейців.
Потім відбулася екстрена нарада представників країн Європейського союзу. На ній було вирішено, що Україна не повинна відкликати свій проект резолюції. Крім того, Велика Британія і Франція домовилися про те, що будуть протидіяти США в Раді Безпеки ООН і Генеральній Асамблеї відповідно.
Під час засідання Генеральної Асамблеї Франція внесла до тексту резолюції Сполучених Штатів поправки, які її послабили, повідомляє “Le Monde”. Зокрема, було додано вимогу про дотримання територіальної цілісності.
Представники Сполучених Штатів Америки не захотіли вносити запропоновані зміни, проте в ході голосування “зазнали невдачі”, як висловився один з європейських дипломатів. У той же час резолюція України була прийнята в початковому вигляді, незважаючи на опір з боку США і Росії.
Проект, запропонований США, також був схвалений, але зазнав настільки значних змін, що самі Сполучені Штати утрималися від голосування за свій варіант.
Американська резолюція була прийнята в Раді Безпеки ООН з десятьма голосами “за”, в той час як п’ять європейських країн утрималися. “Le Monde” зазначає, що це свідчить про “трансатлантичний розкол”.
