Причина збоїв у роботі мобілізаційних норм – законодавство, яке давно застаріло і не відповідає нинішнім викликам.
Про це в ефірі “Громадського радіо” розповіла уповноважена президента із захисту прав військовослужбовців Ольга Решетилова.
За її словами, чинні правила мобілізації були написані під 2022 рік, коли люди самі йшли в ТЦК. Сьогодні ж ситуація змінилася: призов став обов’язковим, а частина функцій лягла на плечі місцевої влади та керівників підприємств. Але ті фактично усунулися від участі в процесі.
На думку Решетилової, затримання та оповіщення мають бути у віданні поліції, а не військових комісаріатів, оскільки вони не підготовлені до спілкування.
Вона розповіла, що колись Київ займався перенавчанням поліції для розмови з людьми. Нині варто було б провести аналогічне навчання для військових із ТЦК і СП. Однак часу немає і на відбір, і на психологічну оцінку.
Військовий омбудсмен стверджує, що багато хто з працівників військкомату зараз – це захисники, які повернулися з передової і емоційно нестабільні, а в момент агресії можуть не стриматися. У зв’язку з цим вона вважає, що вкрай важливо “прибрати представників ТЦК з вулиць”.
Решетилова також вказала на відсутність чітких процедур щодо фіксації затримань і доставлення до ТЦК.
За її інформацією, серйозна проблема полягає в тому, що в людей забирають телефони, і вони не можуть зв’язатися з близькими, хоча влада піднімала питання про право на обов’язковий дзвінок.
Крім того, уповноважена із захисту прав військових запевнила, що поліція має оформляти протоколи про затримання чи доставку до військкомів, інформувати безоплатну правову допомогу та рідних. Адже примусова мобілізація – це “фактично обмеження свободи”.
Решетилова також звернулася до працівників ТЦК із закликом проявляти більше людяності та запропонувала залучати до мобілізаційної роботи цивільних фахівців – юристів та волонтерів.
