Від початку повномасштабної війни в Росії фіксується помітний сплеск дрібних диверсій на воєнних та інфраструктурних об’єктах. Йдеться про підпали військової техніки, атаки на об’єкти залізниці, зв’язку та навіть напади на призовні пункти.
Особливу увагу привертає те, що до багатьох із цих інцидентів виявилися причетними неповнолітні – школярі та студенти віком 14-17 років. Російські силові структури стверджують, що ці злочини координуються чи принаймні підбурюються українськими спецслужбами або пов’язаними з ними особами. Зі свого боку, українська влада офіційно не підтверджує і не спростовує подібні обвинувачення, утримуючись від коментарів.
Статистика свідчить про стрімке зростання таких випадків. Якщо раніше подібні злочини серед молоді були поодинокими, то за перші шість місяців 2025 року в Росії затримали щонайменше 42 підлітків за підозрою у злочинах “терористичної спрямованості” чи диверсіях . Для порівняння: до 2022 року неповнолітніх взагалі не судили за статтею “диверсія”, у 2023-му був лише один такий випадок, а в 2024 році – вже 13 засуджених дітей. Нині приблизно кожен четвертий засуджений за диверсію в РФ – це юнак або дівчина 16-17 років.
З лютого 2022 року, за словами директора ФСБ Олександра Бортнікова, було попереджено 118 злочинів терористичного характеру, де виконавцями стали молоді люди, в тому числі неповнолітні.
Конкретні випадки диверсій за участі підлітків
Російські правоохоронці регулярно повідомляють про розкриття нових диверсій, де виконавцями або співучасниками були школярі.
Найбільш резонансні приклади підтверджують небезпечний тренд:
Підпал військового гелікоптера школярами. У ніч на 11 вересня 2024 року на аеродромі в місті Ноябрськ (Ямало-Ненецький округ) повністю згорів військово-транспортний вертоліт Мі-8Т. Як з’ясувало слідство, до охоронюваної стоянки повітряного судна через дірку в паркані пробралися двоє підлітків – 13-річний Тимур і 14-річний Саша. Вони облили вертоліт горючою рідиною і підпалили його. Обох хлопців затримали менш ніж за годину: під час диверсії вони самі отримали опіки і звернулися по медичну допомогу. Наразі обом загрожує ув’язнення у виховній колонії за статтею про теракт.
Атаки на залізничну інфраструктуру. Більшість диверсій, до яких причетні неповнолітні в РФ, стосуються пошкодження залізничних колій та обладнання. Типовий сценарій виглядає так: через месенджер з підлітком зв’язується невідомий, обіцяє заплатити за завдання – наприклад, підпалити об’єкт інфраструктури. Дитина купує пальне, підпалює обладнання (релейну шафу, сигнальну установку тощо), після чого її затримують правоохоронці. Іноді диверсію вдається довести до кінця, інколи ж виконавця беруть “на гарячому” – але в будь-якому разі навіть спроба кваліфікується як тяжкий злочин.
Так, наприкінці вересня 2024 року в Іркутській області затримали трьох школярів за підозрою в підпалі на залізниці. Один із затриманих зізнався, що першим завданням від куратора була “гра”: підпалити телевежу в сусідньому містечку (бензин для цього злили зі скутера), наступним – спалити розподільчий шаф на залізничному перегоні, за що пообіцяли $150. Третє завдання – підпал літака на аеродромі – юнак відмовився виконувати через небезпеку. Усі троє наразі проходять підозрюваними у справі про диверсійну групу.
Підриви засобів зв’язку та базових станцій. У липні 2023 року в Челябінській області заарештували двох двоюрідних братів 14 і 16 років за підозрою у підпалі обладнання стільникового зв’язку. Слідчий комітет РФ повідомив, що підлітки підпалили шафу базової станції мобільного оператора в місті Златоуст, отримавши за це гроші від невстановленої особи. Один із хлопців попередньо вступив у змову з “куратором” через інтернет і залучив до акції свого брата, бажаючи підзаробити. 15 липня 2023 року вони прибули на об’єкт і вчинили підпал, після чого замовник переказав обіцяну суму – але одразу після отримання винагороди обидва були затримані оперативниками ФСБ. Неповнолітніх звинуватили у диверсії (ст. 281 КК РФ) та взяли під варту на час слідства.
Підпали військових об’єктів і техніки. Російські слідчі органи зазначають, що неповнолітніх найчастіше схиляють до підпалів військкоматів (призовних пунктів), складів, автотранспорту армії та інших об’єктів, пов’язаних з військовою інфраструктурою. 15 березня 2025 року у Смоленській області був затриманий 15-річний юнак, який намагався підпалити будівлю патріотичного центру “Долг” у місті В’язьма. За даними СК, підліток діяв за інструкціями, отриманими в одному з месенджерів від невідомого куратора, який пообіцяв виплатити 320 тис рублів за успішну акцію. Хлопця затримали на місці, підпал не завдав значної шкоди, а обіцяних грошей, як з’ясувалося, він так і не отримав.
Інший показовий випадок стався в Підмосков’ї: 13 березня 2023 року Московський обласний суд засудив до 14 років позбавлення волі мешканця області Артема Чернова, який (хоч і повнолітній) у віці 18 років організував серію з чотирьох диверсій на залізниці.
Публічний розголос та звинувачення російської сторони
Тема настільки набула розголосу, що в Росії заходилися вживати профілактичних заходів на державному рівні. У вересні 2023 року Парламентська комісія рекомендувала запровадити в школах спеціальні уроки з безпеки, де учням розповідатимуть, як не стати жертвою вербувальників. З 2024–2025 навчального року курс “Основ безпеки життєдіяльності” у російських школах перейменували на “Основи безпеки і захисту Батьківщини”, і одним із нових його розділів стане протидія інтернет-вербуванню. Члени комісії (серед яких колишня уповноважена з прав дитини Анна Кузнєцова) стверджують, що зловмисники налагодили цілі “підпільні табори” для підготовки дитячих диверсійних груп та діють “за методичками ІДІЛ”.
Окремим питанням залишається інформаційне висвітлення подібних диверсій з боку російської пропаганди. У майже кожному випадку офіційні джерела в РФ наполягають на участі українських спецслужб. Така стратегія не лише формує образ зовнішнього ворога для внутрішньої аудиторії, а й створює додаткові репутаційні ризики для України. Адже навіть гіпотетична причетність до вербування дітей суперечить нормам міжнародного гуманітарного права, зокрема Конвенції ООН про права дитини, і потенційно може бути використана для дискредитації українського військово-політичного керівництва на міжнародній арені. З іншого боку – сама поява десятків молодих росіян, готових спалювати військові об’єкти, свідчить про глибокі соціальні проблеми всередині РФ.