Ця історія – про громадянина України з тимчасово окупованої території, який був примусово мобілізований до російської армії. Опинившись у лавах військ держави-окупанта та отримавши наказ воювати проти власної країни, він зробив вибір – чинити опір.
Дмитро залишився у своєму рідному місті на окупованій території не тому, що прийняв російську владу, а через родину – батьків, які не змогли покинути дім і господарство. Згодом його примусово мобілізували до російської армії та наказали воювати проти власної країни. Перебуваючи в лавах армії РФ, він вирішив чинити опір зсередини.
“Мені це не подобається, і я відчував провину через те, що перебуваю в російській армії, яка окупувала моє місто. Я не вважаю себе великим патріотом, але те, що робить Росія, є вкрай неправильним. Я не хочу, щоб мене чи мою родину змушували до чогось”, – розповів Дмитро в повідомленні, переданому через посередників.
Дмитро народився на півдні України та працював на фермі своїх батьків. Коли у 2022 році Росія окупувала його рідне місто, родина не змогла просто залишити дім і засоби до існування. Дмитро залишився разом із ними.
Згодом почався тиск. За його словами, його та батька змусили стати на військовий облік під загрозою штрафів і конфіскації майна. Незабаром після цього обох мобілізували до російської армії.
Перебування в армії окупанта супроводжувалося почуттям провини. Саме тоді Дмитро вийшов на контакт із рухом “АТЕШ” – підпільною мережею спротиву, що діє на тимчасово окупованих територіях та в Росії. Інформацію про рух він знайшов у Telegram і вирішив, що, перебуваючи в лавах армії РФ, зможе хоча б частково допомогти Україні.
“Після контакту з Атеш я виконував різні завдання. Поки що вони були незначними – наприклад, дрібні несправності техніки, які спричиняють затримки в логістиці чи постачанні. Це небагато, але навіть таке може впливати на бойові дії”, – пояснив він.
За його словами, затримка боєприпасів, пального або підкріплення може мати реальні наслідки для російських підрозділів.
Редакція не має можливості незалежно перевірити слова Дмитра через ризики, пов’язані з роботою на окупованих територіях. Водночас ситуації, які він описує, не є поодинокими.
На тимчасово окупованих територіях громадян України змушують отримувати російські паспорти та ставати на військовий облік, що дозволяє Росії примусово мобілізувати місцеве населення. Такі дії порушують Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни та розглядаються як воєнний злочин.
За даними українських спецслужб, із початку повномасштабного вторгнення і до літа 2024 року Росія мобілізувала близько 300 тисяч чоловіків з окупованих територій України. Методи мобілізації включають примус, репресії та маніпуляції – від погроз штрафами до тиску через навчальні заклади та підприємства.
За словами Дмитра, у його підрозділі служать і інші вихідці з окупованих територій. Командування періодично наголошує, що воює “заради них”, водночас погрожуючи відправленням у штурмові підрозділи як “сплату боргу” перед Росією.
Рідні та близькі Дмитра, які залишилися в окупації, знають про його мобілізацію і ставляться до цього негативно. Водночас людям за межами окупованих територій він про свою ситуацію не розповідав.
Нині його завдання в армії РФ пов’язані з ремонтом і обслуговуванням техніки. Він щодня змушений контактувати з російськими військовими, уникаючи розмов про війну.
За словами Дмитра, більшість солдатів у підрозділі виснажені війною і не розуміють, навіщо вона триває. Частина служить за гроші, інші – через примус.
“Я намагаюся зберігати холодну голову в цих умовах і чекаю, коли все закінчиться, щоб повернутися додому і жити нормальним життям”, – каже він.
Нагадаємо, раніше ми вже розповідали про вихідців з окупованих територій, які зробили свідомий вибір на користь України. Зокрема, йшлося про історію бійця з позивним Татарин, для якого війна почалася ще у 2014 році в Криму.
