Парламентські вибори 2025 року у Молдові стали своєрідним тестом для країни: офіційні результати показали підтримку партії Майї Санду PAS, тоді як проросійська опозиція заявила про масштабні маніпуляції та готує протести.
28 вересня 2025 року у Молдові відбулися парламентські вибори. За даними соціологічних служб, явка сягнула 52,21 %. Після опрацювання 99,52 % протоколів ЦВК оголосила, що партія президента Майї Санду – PAS (Partidul Acțiune și Solidaritate) – набирає приблизно 50,20 % голосів і отримує 55 мандатів з 101 у парламенті. Це означає, що PAS зберігає абсолютну більшість, навіть без необхідності коаліційних домовленостей.
Цей результат був несподівано вагомим – багато соціологічних опитувань перед виборами не пророкували PAS збереження такої сильної позиції, а деякі прогнози й узагалі вказували на втрату абсолютної більшості.
Друге місце посів Патріотичний виборчий блок (Patriotic Electoral Bloc, BEP), очолений Ігорем Додоном – він здобув близько 24,17 % голосів та 26 мандатів . Далі йдуть блок “Альтернатива” (8 мандатів, ~7,96 %), партія Our Party (6 мандатів, ~6,20 %) та Партія “Демократія вдома” (6 мандатів, ~5,62 %).
Варто зазначити, що напередодні виборів молдовські виборчі та судові органи відмовили в реєстрації кільком проросійським партіям. Зокрема, “Heart of Moldova” (PRIM) була виключена з виборчого процесу через судове рішення, яке тимчасово забороняло її діяльність протягом року. Таке рішення викликало скандали і звинувачення з боку опозиції, що влада намагається “тиснути” на конкурентів шляхом адміністративних рішень. BEP – сформований як ширша коаліція проросійських сил – включив до себе партії соціалістів, комуністів та інші колишні проросійські сили (PSRM, PCRM, ПІВМ, PRIM).
Заяви опозиції: “маніпуляції”, обурення та плани протестів
Проросійська опозиція, очолювана Ігорем Додоном та іншими лідерами BEP, вже в день оголошення попередніх результатів заявила про фальсифікації. Додон наполягав, що “народ проголосував проти PAS”, і що влада “намалювала” цей відрив. Він закликав своїх прихильників вийти 29 вересня об 12:00 до будівлі парламенту з вимогою визнати “народну перемогу” BEP. Лідер забороненої партії Ілан Шор також оголосив, що вибори будуть оскаржені, і що його прихильники “не визнають результати”. У їхній риториці повторюється теза: відрив PAS значно більший, ніж це було передбачено політологами, – і це, мовляв, сигнал штучних маніпуляцій.
Опозиція також критикує і заборону “Heart of Moldova”, називаючи це політичним переслідуванням конкурентів. Вони звинувачують владу у вибірковості правосуддя, у використанні адміністративного ресурсу, тиску на засоби масової інформації й громадські організації.
Все ж, хоча акції протесту анонсовані, їх масштаб на даний момент оцінюють як незначний і контрольований. Згідно з аналізом німецького фонду “Маршалла”, протести навколо ЦВК чи парламенту навряд чи мають потенціал суттєво вплинути на легітимність виборів у короткостроковій перспективі. Крім того, влада попереджала організаторів протестів, що будь-які надмірності або порушення порядку приведуть до втручання правоохоронців. Були повідомлення про затримання осіб, пов’язаних із підготовкою масових акцій або з інспірацією протестів.
Контроверсія з мостами та обмеження доступу виборців з Придністров’я
Однією з найбільш резонансних тем на виборах стало перекриття мостів через Дністер, які з’єднують територію невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР) із “материковою” Молдовою. Опозиція та представники Придністров’я заявили, що це спроба влади ускладнити голосування для мешканців регіону.
За даними з відкритих джерел, 7 мостів або переправ були повністю або частково закриті під приводом ремонту або “мінування”. Зокрема були заблоковані мости в Кам’янці, у транзитній зоні “Рибниця-Резина”, а також біля села Сенатовка. Декілька переправ відновили лише за 20 хвилин до офіційного закриття виборчих дільниц”.
Молдовський ЦВК повідомив, що кількість проголосувавших з Придністров’я виявилась удвічі меншою, ніж під час президентських виборів 2024 року, що підтримує підозри, що декілька тисяч потенційних виборців не змогли дістатися дільниць через блокування переправ.
Представники невизнаної “ПМР” висловили дипломатичний протест, заявивши, що такі дії – порушення прав громадян і прямий тиск на їхнє голосування. Опозиція також порівнює ці кроки з попередніми виборами, коли “мінування мостів” вже використовувалися як інструмент усунути частину електорату від виборчих дільниць.
Критики влади стверджують, що такі обмеження могли суттєво зменшити голосування з Придністров’я, що потенційно могло знизити підтримку опозиційних сил і підвищити перевагу PAS.
Наслідки для молдовської політики і регіону
Завдяки отриманому на виборах результату PAS зміцнює свої позиції: має абсолютну більшість у парламенті, контролює виконавчу владу і не залежить від союзників для формування уряду. Це дає їй значну свободу для впровадження реформ, судової реформи, боротьби з корупцією й просування євроінтеграції.
Однак конфліктних моментів у політичній системі вистачає. Протести можуть стати точками напруги, особливо якщо опозиція зуміє мобілізувати більше прихильників. Законодавчі зміни, що передбачають посилення контролю над ЗМІ, регулювання суспільних організацій чи обмеження діяльності партій – усе це може стати об’єктом внутрішньої боротьби.
У контексті війни в Україні та геополітичної напруги питання Придністров’я також отримало після виборів нове значення . У проросійському дискурсі мусується ідея про те, що після зміцнення влади Санду Кишинів і Київ (за підтримки Європи) можуть ініціювати спільну військову операцію з ліквідації “ПМР”.
Таким чином, парламентські вибори 2025 року закріпили проєвропейський курс Молдови, але водночас оголили глибокий розкол у суспільстві та продемонстрували, що проросійська опозиція не збирається миритися з поразкою. Протести, заяви про фальсифікації та інциденти з перекриттям мостів стали сигналами, що боротьба за вплив у країні виходить за межі виборчих дільниць.
