У ніч на 19 листопада 2025 року російський ракетно-дроновий удар по Тернополю забрав десятки життів мирних мешканців і спричинив масові руйнування. За офіційними даними, лише в Тернополі загинули принаймні 26 людей (серед них троє дітей) і постраждало близько сотні осіб.
Пожежники та рятувальники працювали всю ніч над розбором завалів житлових будинків. Утім ця трагедія – не просто чергова трагічна новина війни. Вона виділяє три фундаментальні чинники: безжальну стратегію росіян, іноді нелогічні українські уявлення про війну та інколи небезпечну пасивність самих людей.
В Україні вже не сумніваються: цей удар – воєнний злочин. Безпека місцевості порушена цілеспрямовано – і спецслужби зафіксували факти воєнного злочину. Служба безпеки України порушила кримінальну справу за статтею 438 (воєнні злочини) щодо навмисного вбивства мирних громадян.
“Росія ще раз цілеспрямовано б’є по мирних містах… свідомо вражаючи житлові масиви” – їхня мета незмінна: “більше жертв серед мирного населення, більше руйнувань, більше болю”, – зауважив міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.
Світлина з місця події підтверджує ці слова: верхні поверхи дев’ятиповерхівки повністю знищені, а вогонь охопив будинок миттєво.
“Ходив поміж обгорілих стін – це страшне відчуття. У кожній квартирі – ціле життя, яке вмить зруйнувала росія”, – сказав очільника МВС
На місцях було оголошено дні жалоби, а влада закликала громадян залишатися в укриттях, поки триватимуть пошуково-рятувальні роботи.
Незабаром після атаки у соціальних мережах з’явилися “пояснення” події: буцімто Кремль “відповідає” на нібито українські удари по Воронежу чи інших містах РФ. Однак такий хибний наратив не витримує критики. По-перше, для організації масованого удару по Тернополю, як і по іншим західним областям, Росія заздалегідь накопичує ракети, готує носії і маршрути польоту – це тижні підготовки, а не стрімка “відповідь”. По-друге, сам факт застосування крилатих ракет Kh-101 свідчить про те, що це було заздалегідь сплановано з далекої дистанції. Українські військові підтвердили, що по Тернополю вдарили саме Kh-101, запущені з російських аеродромів у Вологді та Астрахані. Крім того, офіційні повідомлення ВПС України свідчать: ATACMS застосовувались лише по військових об’єктах у прикордонних районах, а не по цивільних цілях.
Таким чином немає жодних доказів, що удар по Тернополю став реакцією на якусь конкретну дію нашого війська. Навпаки, це прямий прояв російського терору – і байдуже, чи відбулося це “вчасно” чи “з випередженням”.
З найгіршого боку проявилася також пасивність і психологічне виснаження деяких людей. Чому на думку окремих українських фахівців зазнали смертельних травм ті, хто перебував у будинку під час удару? Міністр Клименко звернув увагу, що 19 із 26 загиблих померли від вогню – мешканці намагалися вистрибувати з вікон через миттєве поширення вогню. Багатьом довелося йти на такий крок через паніку, бо верхні поверхи будинку буквально запалавали. Офіційні правила безпеки цілком однозначні: як тільки лунає сигнал повітряної тривоги, слід негайно йти у захищене приміщення і не залишатися на високих поверхах будинку.
За рекомендаціями рятувальників, у квартирі варто одразу увімкнути телевізор або радіо для отримання інформації, попередити близьких, швидко зібрати “тривожну валізу” і спуститися у підвал або інше бомбосховище. Ні в якому разі не можна залишатися біля вікон чи на верхніх поверхах – кожна хвилина паніки може коштувати життя.
— Увімкніть ТБ або радіо і уважно слухайте оголошення; поінформуйте сусідів і літніх людей поруч.
— Одягніться та візьміть “тривожний рюкзак» (документи, аптечку, ліхтар тощо) і вирушайте в найближче укриття чи підвал.
— Не залишайтеся в будинку після сигналу, особливо на верхніх поверхах. Якщо немає укриття – займіть безпечне місце подалі від вікон (наприклад, у ванній або під несучими стінами).
Трагедія в Тернополі має стати для кожного українця жорстоким уроком. Ми воюємо з агресором, який не гребує жодними засобами і вважає цивільне населення ціллю. Щоб вижити у цій безкомпромісній війні, кожен мусить діяти активно: не ігнорувати повітряні тривоги, дбати про безпеку рідних і самоорганізовуватися. Як наголошують фахівці з цивільного захисту, “у хвилини небезпеки кожному необхідно мобілізуватися, бути максимально зосередженим та діяти дуже швидко”. Лише так ми можемо зменшити жахливі наслідки ворожого терору і зберегти життя близьких.
