Західна Європа переживає один з найгостріших міграційних кризів у своїй сучасній історії. Наприкінці 2025 року стало очевидно, що початковий гуманітарний підхід, символом якого був гасло колишнього канцлера Німеччини Ангели Меркель “Ми зможемо” (нім. “Wir schaffen das”), поступився місцем політиці жорсткого контролю та безпеки.
На тлі постійного напливу шукачів притулку суспільство все більше стурбоване зростанням резонансних злочинів, що вчиняються мігрантами. Ця стаття аналізує актуальну ситуацію через призму конкретних кримінальних справ, офіційної статистики та політичних заходів, що вживаються урядами, і дозволяє зробити висновок про системну кризу, яка загрожує соціальній стабільності та безпеці в регіоні.
Хоча дані європейської пограничної служби Frontex за перші дев’ять місяців 2025 року фіксують зниження кількості нелегальних перетинів кордонів ЄС на 22%, це не означає вирішення проблеми. Центрально-середземноморський маршрут залишається найінтенсивнішим, на який припадає майже 40% усіх нелегальних перетинів, а основним пунктом відправлення є Лівія. При цьому гуманітарна ціна залишається високою: за даними Міжнародної організації з міграції, лише на середземноморських маршрутах у 2025 році загинуло або зникло безвісти 1328 людей.
Німеччина, як одна з головних країн-реципієнтів, у відповідь на суспільний тиск значно активізувала політику депортацій. За перші дев’ять місяців 2025 року кількість депортованих зросла на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року та становила 17 651 особу. Найбільше депортованих були відправлені до Туреччини (1 614 осіб) та Грузії (1 379 осіб). Ця політика посилюється на вищому рівні: уряд Німеччини веде переговори з рухом “Талібан” щодо укладення угоди про репатриацію засуджених афганських громадян, незважаючи на відсутність офіційних дипломатичних відносин із Кабулом.
Окремі злочини отримують широкий громадський резонанс і стають символами загроз, пов’язаних із неконтрольованою міграцією.
Міграційна криза в Західній Європі: аналіз злочинності та викликів безпеці
У Німеччині перед судом предстане 46-річний уродженець Узбекистану, звинувачений у зґвалтуванні 25-річної українки.
Інцидент стався ще у 2022 році: чоловік, який здавав жінці житло, скориставшись ситуацією, вчинив насильство, погрожуючи розправою над нею та її дитиною, яка спала в сусідній кімнаті. Постраждала відразу звернулася до поліції, після чого підозрюваного було заарештовано.
Справа довго не розглядалася, оскільки українка виїхала з країни, і правоохоронцям не вдавалося з нею зв’язатися. Вирок у цій справі має бути оголошений 26 листопада.
У Берліні триває суд над 19-річним біженцем з Сирії, який обвинувачується у жорстокому нападі на іспанського туриста.
Подія сталася на території Меморіалу жертвам Голокосту. Підсудний, діючи з мотивів підтримки терористичної організації, підійшов до туриста ззаду і наніс йому ножове поранення в шию довжиною 14 сантиметрів. Попри тяжке поранення, постраждалий вижив. Згідно з матеріалами справи, обвинувачений, який прибув до Німеччини як шукач притулку, відправляв бойовикам ІД свою фотографію, пропонуючи їм допомогу.
Прокурори зазначають, що він повністю прийняв ідеологію терористів і був переконаний у необхідності ведення “священної війни”.
Прокуратура Нідерландів вимагає 20 років тюремного ув’язнення для 42-річного громадянина Еритреї Амануеля Валіда, відомого також як Тевелде Гойтом.
Він є одним з ключових фігурантів найбільшої в історії країни справи про торгівлю людьми. Його звинувачують в організації мережі, що з 2014 по 2019 рік перевозила мігрантів з Африки через Лівію в Європу.
За версією слідства, його група утримувала тисячі людей на складах в Лівії, де вони зазнавали тортур та знущань для отримання викупу від родичів. На суді кілька жертв дали свідчення про нелюдські умови, описуючи побиття і смерті людей. Захист Гойтома заперечує звинувачення. Вирок у справі очікується у січні.
Наприкінці жовтня 2025 року в бременській кав’ярні стався показовий інцидент: 38-річний мігрант із Сирії без дозволу пройшов у службове приміщення закладу, щоб здійснити вечірній намаз.
Коли співробітниця закладу ввічливо попросила його покинути приміщення, чоловік відреагував агресивно і заявив: “Якщо тобі не подобається, поїжджай. Це наша земля!”. Конфлікт був зафіксований камерами спостереження. Власник закладу Клаус підтвердив факт інциденту і зазначив, що був шокований поведінкою мігранта.
Наразі подальший розвиток справи залишається невідомим – проводяться слідчі заходи, а правоохоронні органи відмовляються від коментарів до завершення розслідування.
Політичні та соціальні наслідки
Резонансні злочини, подібні до описаних, мають глибокий вплив на європейське суспільство та політику. Уряд Німеччини не лише посилює депортації, але й готовий йти на непростий діалог із талібами та режимом Асада в Сирії для повернення засуджених злочинців і небезпечних мігрантів, що свідчить про надзвичайну серйозність ситуації та готовність до радикальних заходів. У суспільстві Західної Європи все чіткіше простежується поділ на про- та антиміграційні позиції: у Великій Британії відбувалися масові антиміграційні марші, що викликали контрпротести, а аналогічна тенденція спостерігається у Франції, Нідерландах та Німеччині, де тема міграції стала центральною на виборах.
Політичний курс “відкритих дверей”, символом якого була Ангела Меркель, зазнав повного провалу, а її оптимістичне “Ми зможемо” обернулося політичним тягарем. Країни ЄС одна за одною вдаються до практики закриття кордонів і жорсткого контролю, а європейські лідери сьогодні зосереджені на припиненні програм прийому біженців та масштабних депортаціях.
На основі представлених даних виявляються ключові аспекти міграційної кризи в Західній Європі. Криза набула системного характеру, виходячи за межі простого напливу людей і охоплюючи організовану злочинність, терористичні загрози та серйозні соціальні конфлікти всередині країн-реципієнтів. Безпекова загроза виявляється цілком реальною: кейси наочно демонструють присутність серед мігрантів як злочинців, схильних до жорстокого насильства, так і осіб, ідейно наближених до міжнародних терористичних організацій.
Загальний висновок залишається невтішним: Західна Європа перебуває у стані міграційної кризи, де початковий гуманітарний підхід повністю поступився місцем логіці безпеки та виживання. Резонансні злочини мігрантів виступають симптомами системної проблеми, що охоплює провали в інтеграції, зростання злочинності та соціальну розколотість.
