Як змінилося життя громадян і що стало новою нормою для України – аналітика NYT

За чотири роки з моменту початку масштабного конфлікту з Росією, війна стала для українців невід’ємною частиною їхнього життя.

У колонці для “The New York Times” журналістка Маша Ґессен досліджує, як затяжний конфлікт вплинув на громадянське життя, родини та суспільство України.

Якраз чотири роки тому почалася повномасштабна агресія. Автор проводить історичну паралель з подіями Другої світової війни, коли суспільство пережило чотирирічний період тотальної мобілізації. Сьогодні ця дата знову набуває особливого значення.

За її словами, в Україні більше не залишилося куточків, де можна було б відволіктися від війни. Вона проникла в усі аспекти життя: роботу, особисті стосунки, плани на майбутнє і навіть сни. Обстріли енергетичної інфраструктури, постійні тривоги і хронічна нестабільність стали невід’ємною частиною повсякденності.

Всупереч прогнозам про швидке завершення подій у 2022 році, ані ресурсна перевага Росії, ані підтримка Заходу не змогли привести до вирішального перелому. Лінія фронту залишається відносно стабільною протягом тривалого часу.

Українське суспільство пристосувалося до умов затяжного конфлікту. Війна впливає на систему цінностей, соціальні взаємини та сприйняття часу. Це не просто військові дії — це глибока зміна життєвих пріоритетів.

До початку масштабного конфлікту населення України становило приблизно 36 млн осіб. З того часу понад 4 млн, переважно жінки та діти, покинули країну.

Багато сімей були розлучені. Одним із героїв матеріалу став Тарас В’язовченко з Ірпеня. У 2022 році він перевіз свою дружину і дітей до Швейцарії, але сам залишився в Україні. За ці чотири роки він зміг відвідати їх тільки один раз.

“Які стосунки у нас можуть бути, коли вони там, а я тут? Вона вже побудувала там життя. Діти між собою розмовляють французькою, і я їх не розумію”, – розповідає він.

Минулого року чоловік записався до лав ЗСУ, вважаючи своїм обов’язком зробити внесок у захист країни. Але суспільство по-різному ставиться до мобілізації. Після сплеску кількості добровольців у 2022 році виникли складнощі з набором нових бійців до армії, а багато військових досі не мають чітких перспектив демобілізації.

Ґессен вказує, що Україна зазнала значних змін з 2022 року. Це стосується не тільки матеріальних втрат і скорочення населення, а й фундаментальних перетворень у соціальній структурі.

Війна радикально змінила сприйняття дому, безпеки та стабільності. Для мільйонів українців вона перетворилася на затяжне життєве випробування, яке вплине на майбутнє їхніх дітей та онуків.

Попереду невідомість. Однак ясно одне: країна подолала межу, за якою повернення до колишніх довоєнних умов стає неможливим.