Влада каже “ні”, але тривога зростає: чому знову заговорили про мобілізацію молоді

Останніми днями український інформаційний простір сколихнула нова хвиля обговорень, пов’язаних із мобілізацією. Приводом став відеоролик, у якому голова Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух нібито закликає призивати на фронт 18-річних, а з 2027 року – навіть 16-річних. Ролик стрімко розлетівся соцмережами, викликавши хвилю обурення, страху та, водночас, активної дискусії. Офіційні установи швидко відреагували на матеріал, назвавши його фейковим. Але сам факт, що такий наратив взагалі з’явився і знайшов відгук у суспільстві, свідчить про одне: питання зниження мобілізаційного віку в Україні вже не є гіпотетичним та глибоко хвилює населення. То чи готується влада до призову 18-річних, і які аргументи “за” та “проти” лунають від українських лідерів думок та військових?

Спершу варто розібратися з предметом обговорення: відео, на якому голова Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух нібито говорить про мобілізацію 16-річних, не є цікавим саме по собі. Цікавим є реакція суспільства на поставлену проблему та маркери зі сторони представників влади, які одночасно демонструють дві тенденції – українців дуже хвилює проблема мобілізації молоді, а представники військових кол дивляться на питання зниження віку мобілізації як на виклик найближчого майбутнього. Про це свідчить хоча б той факт, що в коментарях до першого ролику з Пастухом швидко з’явилися посилання на його інтерв’ю від 13 березня 2026 року, в якому посадовець зазначив, що війську потрібна заміна виснаженим ветеранам, а також люди, які є “інтелектуально вищого рівня”. Він також наголосив, що “дуже скоро ми почуємо про зовсім нові правила мобілізації”. Голова ОВА прямо говорить про потребу в людях «інтелектуально вищого рівня» та про нові правила мобілізації. Він не називає вік, але саме в цьому контексті – високотехнологічна війна, дрони, мотивація – головним ресурсом стає саме молодь.

І це не поодинока думка, а реальність сучасної війни. Конфлікт дедалі більше стає “війною дронів”. Оператори FPV, розвідувальних безпілотників, ударних коптерів – це молоді люди, які вільно володіють технологіями, мають швидку реакцію, звикли до ґаджетів і відеоігор. Як зазначають військові, 40-річний чоловік, який працював на заводі, не зможе так само швидко освоїти дрон, як 20-річний геймер. Росія це вже зрозуміла й активно набирає молодих контрактників у свої підрозділи БпЛА, і Україна не може дозволити собі відставати.

Протилежний табір, який включає іншу частину військових, демографів та значну частину суспільства, наводить не менш вагомі контраргументи. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що зниження мобілізаційного віку до 18 років є недоцільним, наголошуючи, що головним викликом для української армії є нестача зброї та техніки, а не кількість мобілізованих. Він також звертав увагу на зміну характеру сучасної війни, де важливішими є технології, а не чисельність армії. Військовий Артем Чапай висловився ще більш категорично, назвавши мобілізацію з 18 років “злочином” через незрілість молодих людей. Окремим і дуже важливим є демографічний аргумент. Заступник директора Інституту демографії НАН України Олександр Гладун пояснив, що нинішні 18-річні – це покоління, яке народилося в період найнижчої народжуваності, тому їх і так небагато. Якщо багато з них загине, то в наступних поколіннях відтвориться ще менше людей. Це може призвести до незворотних демографічних втрат.

Аналізуючи всі ці аргументи, важливо розуміти, що наразі жодних офіційних рішень щодо зниження мобілізаційного віку немає. Більше того, 8 квітня 2026 року заступник керівника Офісу президента Павло Паліса вкотре заявив, що зниження вікового порогу для мобілізації нижче 25 років та зміна правил виїзду для чоловіків віком 18-23 років наразі не розглядаються. Це офіційна позиція влади, яку варто враховувати.

Однак, з іншого боку, ще у 2025 році було розширено програму “Контракт 18-24”, яка дозволяє молодим людям добровільно долучатися до лав ЗСУ, зокрема на посади операторів дронів, отримуючи за це значні виплати та пільги. Це свідчить про те, що, не вдаючись до примусової мобілізації, влада намагається знайти альтернативні шляхи залучення молоді. Фактично, ця програма є “проксі-рішенням”, яке дозволяє отримувати на фронт молодих, технологічно підкованих добровольців, не викликаючи суспільного резонансу, пов’язаного з примусовим призовом.

Тож які сценарії можна спрогнозувати? Найімовірнішим на найближчу перспективу залишається поточний стан речей: мобілізаційний вік залишиться на рівні 25 років, а залучення молоді відбуватиметься через добровільні контракти та стимули. Сценарій, за якого мобілізаційний вік буде знижено до 18 років, виглядає малоймовірним найближчим часом, враховуючи як демографічні ризики, так і офіційну позицію влади. Водночас ймовірність такого кроку зросте у разі різкого погіршення ситуації на фронті, суттєвих втрат серед чинних військовослужбовців або значного посилення тиску з боку міжнародних партнерів, які вже висловлювали здивування, що в Україні чоловіки до 25 років не підлягають призову. Окремим сценарієм може стати часткове зниження віку, наприклад, до 21 або 22 років, що є компромісом між потребами війська та демографічними ризиками. Таку ідею, зокрема, висловлював майор Родіон Кудряшов.

Підсумовуючи, зазначимо, що питання зниження мобілізаційного віку в Україні – це не лише військова потреба, а складний комплекс економічних, соціальних та етичних дилем. Відсутність офіційних рішень не скасовує того факту, що проблема загострилася через виснаження військ і новий технологічний характер війни. Те, що навіть пересічні новини на цю тему викликають такий резонанс, свідчить про високу чутливість суспільства до питання долі молодого покоління. Гіпотетично рішення про зниження віку може бути ухвалене, але ціна цього кроку, особливо в довгостроковій демографічній перспективі, може бути надзвичайно високою. Тому, найімовірніше, найближчим часом влада продовжуватиме балансувати між потребами фронту та збереженням демографічного потенціалу, роблячи ставку на добровільне залучення молоді через програми “Контракт 18-24” та рекрутинг, а не на примусову мобілізацію. Війна триває, і питання людського ресурсу залишається одним з найболючіших. Як саме його вирішуватиме українське суспільство – виключно добровільними контрактами чи все ж таки примусовим призовом – покаже найближчий час, але поки що офіційна позиція влади незмінна: зниження мобілізаційного віку наразі не планується.