Показове вбивство в Одесі: ким був активіст Дем’ян Ганул і що відомо про його неоднозначне минуле

Показовий розстріл громадського активіста Дем’яна Ганула в центрі Одеси шокував суспільство жорстокістю та зухвалістю злочину.

Вбивство сталося просто посеред дня у людному місці, біля магазинів і автобусних зупинок. Сотні перехожих стали мимовільними свідками того, як вбивця спокійно здійснив контрольний постріл у вже пораненого Ганула та неквапливо пішов геть. Злочин швидко набув резонансу: кадри з відеокамер, де видно момент вбивства, поширилися мережею й викликали потужний суспільний відгук.

Утім, сам Дем’ян Ганул був людиною, чия громадська діяльність супроводжувалася багатьма неоднозначними моментами. Народившись на Кіровоградщині, він почав свою активність ще у 2013 році. Пізніше очолив силовий блок одеського осередку “Правого сектору”, брав участь у радикальних акціях, зокрема в сумнозвісних “сміттєвих люстраціях” та в подіях 2 травня 2014 року.

Згодом він заснував власну організацію “Вуличний фронт”, що боролася із незаконними забудовами та наркоторгівлею в Одесі. Водночас його діяльність супроводжувалася регулярними скандалами: Ганула звинувачували в ксенофобських заявах на адресу представників нацменшин, а також затримували в машині, де виявили боєприпаси. Тоді активіст свою причетність до цієї зброї заперечив.

У 2023 році Дем’ян Ганул заявив про конфлікт із військовослужбовцями ЗСУ через автомобіль, призначений для фронту. Активіст стверджував, що його побили, але справа поступово зійшла нанівець, так і не отримавши однозначного вирішення.

Протягом останніх років Ганул часто заявляв про загрози своєму життю, зокрема з боку російських медіаресурсів, які відкрито оголошували нагороду за його вбивство. Навіть затримання одного з потенційних замовників не зменшило небезпеку для активіста.

Однак, незважаючи на версію із “російським слідом”, факти кажуть самі за себе: у слідства є усі підстави вважати, що замовником міг бути далеко не тільки ворог ззовні. Враховуючи неоднозначну репутацію активіста, можна припустити, що його вбивство також могло стати результатом особистих конфліктів.