URAUA.INFO

Як каратимуть за втечу з України: подробиці нового законопроєкту

Під час війни тисячі українських чоловіків призовного віку намагаються нелегально залишити країну, рятуючись від мобілізації. Найпоширеніший маршрут для таких “ухилянтів” – вплав через прикордонну річку Тиса на Закарпатті, хоча багато хто пробує перейти гори чи скористатися послугами контрабандистів.

Нині затриманих порушників кордону переважно притягають до адміністративної відповідальності – складають протокол і передають до суду, а також можуть доправити до військкомату (ТЦК) для постановки на облік. Однак уряд України пропонує суттєво посилити покарання за такі спроби втечі – аж до кількох років ув’язнення.

Що передбачає законопроєкт №13673

Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №13673 про встановлення кримінальної відповідальності за порушення, пов’язані з незаконним перетином кордону під час воєнного стану.

Ось ключові положення цього документа:

Незаконна втеча за кордон. За спробу незаконно перетнути державний кордон України (поза пунктами пропуску, без належних документів або за фальшивими документами) вводиться покарання у вигляді штрафу від 119 до 170 тис грн або позбавлення волі на строк до 3 років . Раніше такі дії каралися лише адміністративно (штрафом до 3400 грн чи арештом до 15 діб), тож фактично пропонується криміналізація незаконного виїзду.

— Перевищення дозволеного строку за кордоном. Окремо встановлюється відповідальність для військовозобов’язаних (призовників, резервістів), які не повернулися вчасно з офіційно дозволеного перебування за кордоном під час воєнного стану. За порушення встановленого строку виїзду передбачено штраф від 34 до 51 тис грн або ув’язнення на 3-5 років. Тобто, якщо чоловік отримав тимчасовий дозвіл на виїзд (наприклад, службове відрядження) і не приїхав назад у визначений термін, йому загрожуватиме вже не тільки дисциплінарна, а й кримінальна відповідальність.

Пошкодження прикордонних укріплень. За умисне руйнування або демонтаж прикордонної інфраструктури (інженерних загороджень, парканів тощо) також запроваджується кримінальне покарання. Санкція – штраф від 17 до 85 тис грн або обмеження чи позбавлення волі до 3 років. Ця норма явно спрямована проти місцевих мешканців прикордонних сіл та злочинців, які допомагають ухилянтам пробиратися за кордон, пошкоджуючи загородження на кордоні.

Звільнення при добровільному поверненні. Законопроєкт містить важливу виняткову умову: якщо особа незаконно перетнула кордон, але протягом 3 місяців добровільно повернулася в Україну і сама заявила про свій вчинок правоохоронним органам (і зробила це до отримання підозри), то її звільнять від кримінальної відповідальності. Аналогічно, для військовозобов’язаних, що перевищили дозволений строк перебування за кордоном, передбачено місячний “грейс-період” – якщо такий чоловік повернеться на Батьківщину протягом 1 місяця після завершення визначеного терміну виїзду, покарання до нього не застосовуватиметься. Таким чином держава залишає шлях для розкаяних порушників, аби вони виправили ситуацію добровільно.

Чому посилюють покарання саме зараз

Ініціаторкою законопроєкту виступила перший віцепрем’єр-міністр Юлія Свириденко (станом на серпень 2025 року виконує обов’язки прем’єра). В пояснювальній записці вона зазначає, що після початку повномасштабної війни кількість спроб нелегального виїзду чоловіків призовного віку стрімко зросла, а чинні покарання у вигляді адмінштрафів не мали належного стримувального ефекту.

Статистика це підтверджує: якщо до війни у 2021 році прикордонники зафіксували трохи більше 3 тис незаконних перетинів, то у 2022-му їх було більш ніж у два рази більше, у 2023-му – майже 10 тис, а протягом 2024 року – вже понад 20 тис випадків. Тільки за перший квартал 2025-го було затримано 4678 військовозобов’язаних чоловіків при спробі втечі – це на 10% більше, ніж за той самий період попереднього року. Очевидно, що явище незаконного виїзду набуло масового характеру, а символічні штрафи у кілька тисяч гривень не зупиняли порушників.

Крім того, з літа 2023 року в Україні оголошено курс на посилення відповідальності за порушення військового обліку та мобілізаційного законодавства. Тоді ж уряд запровадив нововведення: якщо ухилянта затримали на кордоні, і він вже перебуває у розшуку за ухилення від служби, прикордонники можуть одразу передати його поліції, яка доставить порушника прямісінько до ТЦК (раніше всі такі справи розглядали лише суди, і ухилянти мали шанс відбутися невеликим штрафом).

За словами МВС, масові спроби незаконно виїхати за кордон продемонстрували необхідність більш жорстких заходів: “адміністративні штрафи не стримують порушників” . Відтак уряд вирішив діяти радикально – перевести проблему у площину кримінальної відповідальності. Новий закон, на їхню думку, заповнить прогалини і стане реальним запобіжником від ухилення від мобілізації шляхом втечі за кордон .

Винятки, невизначеності та можливі наслідки

Як зазначено вище, законопроєкт передбачає “амністію” для тих, хто розкаявся: добровільне повернення і явка з повинною в установлені строки дозволять уникнути судимості. Цей баланс покликаний стимулювати порушників не ховатися за кордоном, а добровільно повернутися додому. Примітно, що МВС наголошує: звільнення від покарання можливе тільки якщо людина сама звернеться до правоохоронців до того, як їй повідомлять про підозру. Тобто якщо втікача вже офіційно викрили і оголосили підозру в злочині, скористатися поблажкою буде запізно.

Водночас деякі положення нового закону залишають запитання. Зокрема, не до кінця зрозуміло, хто саме і як визначатиме “дозволені строки перебування за кордоном” для військовозобов’язаних, перевищення яких тепер криміналізується. У тексті законопроєкту цього не роз’яснено. Імовірно, йдеться про випадки, коли чоловік отримує спецдозвіл на виїзд – скажімо, відрядження від роботодавця, виїзд волонтера чи водія гуманітарного транспорту, навчання за кордоном тощо – і зобов’язується повернутися до визначеної дати. У таких ситуаціях перевищення встановленого терміну буде розглядатися як правопорушення. Проте критерії і процедури поки що не конкретизовані: ні хто видає ці дозволи, ні на який максимальний час. Відсутність чітких норм може стати предметом для доопрацювання законопроєкту в Раді або для уточнення підзаконними актами.

Ще один аспект – чи стануть суворі покарання справді ефективним стримуючим фактором. Слід розуміти, що введення тюремних строків може мати і побічні ефекти. З одного боку, страх кримінальної відповідальності повинен зменшити кількість бажаючих ризикувати нелегальним виїздом. З іншого боку, критики можуть зауважити, що це створює підґрунтя для корупції (наприклад, хабарів, щоб уникнути кримінальної справи) або штовхатиме ухилянтів на ще небезпечніші способи втечі, аби тільки не бути спійманими. Уряд запевняє, що проект не порушує прав людини і не містить корупційних ризиків, але реальний вплив норм покаже лише практика.

Що далі?

Наразі законопроєкт №13673 перебуває на розгляді парламентських комітетів (зареєстрований 21 серпня 2025 року). Для набуття чинності його мають ухвалити голосуванням у Верховній Раді та підписати президент. Якщо депутати підтримають ініціативу уряду, Україна фактично прирівняє незаконний виїзд за кордон під час війни до кримінального злочину. Це стане безпрецедентним кроком: вперше в новітній історії України втечу від мобілізації каратимуть не лише штрафом чи призовом, а й реальним тюремним строком. Таким чином, влада демонструє намір максимально закрити всі лазівки для ухилення від військової служби в умовах війни. Чи виправдає себе така жорстка політика – покаже час, але її основна мета очевидна: зменшити масштаби “мобілізаційного туризму”.

Також читайте

  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика
  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика