Навколо осіннього сезону в Україні зростають хвилювання щодо електропостачання.
З одного боку, Міністерство енергетики повідомляє, що станом на 15 вересня енергосистема збалансована, дефіциту потужностей не має, а для побутових споживачів масових графіків відключень у жовтні не прогнозується. З іншого боку, суттєві пошкодження від постійних ворожих атак і можливі екстремальні погодні умови накладають серйозні ризики. Розглянемо детально обидві сторони ситуації.
Баланс енергосистеми та підготовка до зими
За даними Міненерго, енергосистема наразі збалансована, дефіциту немає, а планових обмежень на споживання не передбачається. Підготовка до зими ведеться активно: модернізуються й ремонтуються об’єкти, формуються резерви устаткування і посилюється захист критичних вузлів, щоб забезпечити українців світлом і теплом. Міністрка енергетики Світлана Гринчук наголошує, що “в нас достатньо генерації і потужності передачі… для того, щоб забезпечувати наших споживачів електроенергією” .
На атомну енергетику припадає понад 50% виробленої електроенергії України. Згідно з “Енергоатомом”, у вересні мають завершитися планові ремонти на кількох енергоблоках, що дозволить забезпечити стабільну роботу у зимовий сезон. Збереження балансу виробництва і споживання підтверджує й “Укренерго” – дефіциту потужностей немає.
Також для підтримки системи введено в експлуатацію нові рішення: у Київській та Дніпропетровській областях запустили комплекси акумуляції енергії загальною місткістю 400 МВт·год (еквівалент близько 600 тис. домогосподарств протягом 2 годин). Розроблено резервні схеми електропостачання (плани Б/В) для регіонів на випадок пошкодження ключових об’єктів.
ТОкрім будівництва нових потужностей, тривають ремонти та модернізації мереж. Модернізуються трансформаторні підстанції, лінії передач, створюються запаси критично важливого обладнання. В умовах цих заходів і достатніх запасів потужностей масових планових обмежень у жовтні не очікується.
Вплив обстрілів на енергетичну інфраструктуру
Втім головна загроза залишається гуманітарною: ворожі удари по енергооб’єктах. За І півріччя 2025 року росіяни завдали 61 удар по українській енергосистемі – це більше, ніж у попередні роки. Від початку повномасштабної війни агресор здійснив близько 600 ударів (переважно дронами – майже 90% атак). У результаті за перші шість місяців 2025 року пошкоджено понад 500 об’єктів електромереж, а загальні втрачені потужності сягнули близько 10 ГВт генерації. Останнє масштабне підтвердження – нічна атака “Шахедами” (19 дронів) на Трипільську ТЕС (Київська обл.) 15 вересня, яка фактично зруйнувала річну роботу з її відновлення.
Навіть відновлена генерація не гарантує повну безпеку: удари часто пошкоджують ЛЕП і підстанції. Як зауважує Міненерго, “обстріли пошкоджують не лише генерацію, але й лінії передач та підстанції”, що знижує надійність доставки електроенергії до споживачів. Уражені лінії, хоч би скільки блоків відремонтували, не дозволяють передавати всю вироблену енергію. Тому навіть за відсутності дефіциту генеруючих потужностей локальні райони можуть залишатися частково без світла.
Погодні та аварійні ризики
Окрім руйнівних атак, у жовтні очікуються традиційні погодні ризики. Експерти відзначають, що літні та осінні штормові явища в Україні вже спричиняли серйозні аварії: наприклад, лише у липні цього року шквали та грози тимчасово знеструмили понад 700 населених пунктів на кілька годин. Аналогічні бурі восени можуть знову пошкоджувати мережі. Холодні ночі і заморозки, які вже можливі у жовтні, викликають різке зростання споживання електроенергії (особливо для електроопалення). Це створює додаткове навантаження на систему саме тоді, коли частина обладнання може бути в плановому ремонті або після ремонту не працювати з повною ефективністю.
Таким чином, ймовірні короткочасні аварійні відключення можуть статися не стільки через брак потужностей, скільки через стихійні явища та зношеність мереж. Інститут енергетичних стратегій попереджає: багато пошкоджених об’єктів мережі хоча й відремонтовані на папері, насправді не завжди можуть витримати збільшені перевантаження при морозах. Унаслідок цього населені пункти ризикують періодично лишатися без струму у разі чергового буревію чи холодного фронту.
Можливі графіки та рекомендації споживачам
Попри всі загрози, українські енергетики та влада запевняють: масових планових відключень у жовтні не буде. Офіційні представники радять не панікувати, але бути готовими до локальних аварій чи “віялових” графіків у разі чергових ударів або погодних негараздів. Як підкреслюють експерти, треба налаштуватися на “найпесимістичніший сценарій”: мати заряджені павербанки, ліхтарики та, за можливості, генератор для найважливіших потреб.
Водночас усім споживачам рекомендується раціонально використовувати електроенергію, особливо в години пікового навантаження (ранок та вечір). Перенесення тривалих робіт з потужними приладами на денні години, коли споживання нижче, допоможе знизити ризик локальних перегрузок. При таких заходах та наявності резервів потужності енергосистема здатна забезпечити світлом і теплом переважну більшість домівок навіть за несприятливих обставин.
Висновок: за даними аналітиків і Міненерго, без інтенсивних масованих атак значних блекаутів у жовтні не очікується. Проте політичні та природні чинники залишають за собою право призводити до окремих аварій. Тому кожному українцю варто перевірити власні запаси для екстрених ситуацій і дотримуватися порад щодо економії енергії, аби “темна зима” обійшла нас стороною.