Бельгія визначила умови для надання кредиту Україні

Бельгія визначила свої “червоні лінії” щодо використання російських активів для фінансування репарацій Україні на 140 млрд євро. Також було підписано угоду між країнами ЄС про розподіл усіх пов’язаних з цим ризиків, які перевищують 170 млрд євро.

Про це пише “Politico”.

Напередодні важливого саміту 23 жовтня влада Євросоюзу активно працює над усуненням занепокоєнь Бельгії, пов’язаних з кредитом. Політична угода, яку планується досягти на цій зустрічі, стане ключовим кроком для подальшого юридичного оформлення даного рішення.

Бельгія має значні інтереси, оскільки на її території знаходиться фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більшість заморожених російських державних активів.

Бельгійський уряд побоюється юридичних і фінансових ризиків, пов’язаних з претензіями з боку Росії, і тому вимагає від усіх країн Євросоюзу надання гарантій по кредиту.

“Гарантії не повинні обмежуватися 170 мільярдами євро, які пропонує мобілізувати Єврокомісія. Ризик може бути набагато вищим за цю суму”, – вважає прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.

Він підкреслив, що гарантії не анулюються автоматично при знятті санкцій. Арбітражні розгляди можуть виникнути навіть через роки.

Як повідомило видання, бельгійський прем’єр представив країнам ЄС перелік “червоних ліній”. До нього увійшли такі положення: відмова від підтримки заходів, які можуть бути сприйняті як конфіскація активів; юридично обов’язкові та чітко реалізовані гарантії, що європейські держави розділять усі поточні та майбутні ризики, пов’язані з Euroclear і Бельгією; а також угода про негайну фінансову допомогу в разі, якщо Euroclear буде потрібно повернути активи РФ, наприклад, у разі укладення мирної угоди.

У своєму зверненні до лідерів ЄС Де Вевер заявив, що запропонована Єврокомісією схема аналогічна конфіскації, спростовуючи тим самим твердження Єврокомісії про те, що їх кредит не буде пов’язаний з вилученням державних активів Росії.

“Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді вкрай невелика. Якщо ці активи залишаються іммобілізованими протягом тривалого періоду, це може розглядатися як квазіконфіскація”, – сказав Де Вевер.

Він висловив побоювання, що ініціатива Єврокомісії може поставити під загрозу двосторонні інвестиційні угоди між Бельгією і Люксембургом та Росією, укладені в кінці холодної війни в 1989 році.

Де Вевер також зазначив, що ця угода може змусити китайських інвесторів вивести свої кошти з Euroclear, побоюючись, що їхні активи також можуть бути вилучені в майбутньому.

“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч питань, які ще належить вивчити. В кінцевому рахунку, гарантії повинні бути надійними”, – прокоментував високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.