URAUA.INFO

ТЦК під ударом: в Україні різко почастішали напади на співробітників військкоматів

Україною прокотилася тривожна хвиля насильства проти представників Територіальних центрів комплектування (ТЦК). Ще донедавна немислимі випадки фізичних нападів на військкомів тепер стаються мало не щотижня. Лише за останні два місяці – з грудня 2025 по січень 2026 року – зафіксовано низку інцидентів, коли обурені громадяни хапалися за ножі, викрутки чи навіть вогнепальну зброю проти співробітників ТЦК.

Ці радикальні дії свідчать про небезпечну втрату довіри до системи мобілізації та наростання гніву, що штовхає людей до агресії.

Найбільш трагічний випадок стався у Львові: 3 грудня 30-річний місцевий житель під час перевірки документів ударив ножем в пахову ділянку військовослужбовця ТЦК Юрія Бондаренка і втік, використавши газовий балончик. Поранення виявилося смертельним – ветеран АТО Бондаренко помер наступного дня у лікарні. Вбивцю затримали невдовзі після нападу; йому інкримінують умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть службової особи. Оглядачі вже тоді заговорили про небезпечний прецедент і безпрецедентну напругу між частиною цивільних та військовими, залученими до мобілізації.

Подальші події підтвердили, що львівська трагедія була не випадковою аномалією, а частиною ширшої тенденції. Вже за кілька тижнів після того по різних регіонах країни прокотилася ціла серія сутичок. 24 грудня на Рівненщині групу оповіщення Сарненського районного ТЦК атакували агресивно налаштовані перехожі – один із чоловіків ударив військового ломом, зламав йому ребро і травмував легені; постраждалий опинився у критичному стані. Наступного дня, 25 грудня, у Дніпрі під час вручення повісток 53-річний містянин напав з ножем на двох співробітників ТЦК, спричинивши їм поранення, – один із військових змушений зробив кілька попереджувальних пострілів у повітря, аби зупинити нападника. Обидва поранені військовослужбовці були госпіталізовані. А в останній день року подібний інцидент стався і на сході країни: у Харкові 31 грудня чоловік відкрив вогонь по офіцеру ТЦК під час перевірки документів – стрільця оперативно затримала поліція.

Новий 2026 рік приніс продовження цієї тривожної тенденції. 11 січня у Львові черговий мобілізаційний рейд завершився різаниною: 46-річний львів’янин, якого зупинили біля торгового центру, раптово вихопив ніж і вдарив у живіт 47-річного офіцера ТЦК. Пораненого військового ушпиталили, а нападник утік на мікроавтобусі, проте був знайдений правоохоронцями за два дні. Уже за кілька днів сталася перестрілка на Львівщині – вранці 14 січня у селищі Рудно водій легковика раптово відкрив стрілянину по мікроавтобусу, в якому їхала група оповіщення ТЦК. На щастя, ніхто з військових не постраждав, проте службовий “бус” отримав пробоїни від куль. Того ж дня інцидент трапився і в центрі країни: у Черкасах під час перевірки документів на вулиці натовп містян ледь не перешкодив роботі військкомів. Один чоловік із присутніх вихопив металевий прут і почав трощити службові автомобілі ТЦК – вибив шибки в автівках, якими приїхала група оповіщення. Хуліган устиг втекти, сховавшись у дворах, і поліція оголосила його в розшук. А за день до того, 13 січня, акт відчаю стався на півдні: в Ізмаїлі Одеської області 55-річний місцевий житель напав з викруткою на офіцерів ТЦК, які попросили його пред’явити документи. Нападник поранив 47-річного військового у груди і руку , після чого вскочив до автомобіля поплічника та втік, але співучасника втечі – водія – було затримано поліцією.

Ці випадки чітко сигналізують: у суспільстві назріла криза довіри до військкоматів. Дедалі більше українців бачать у представниках ТЦК не захисників, а загрозу – настільки, що готові ризикувати всім і йти на фізичне протистояння. У Сухопутних військах ЗСУ відкрито визнають, що напруження між цивільними та системою мобілізації сягнуло небезпечної межі. За даними командування, від початку повномасштабної війни на співробітників ТЦК було скоєно понад 270 нападів, причому тільки за 2025 рік їх різко побільшало. Омбудсман Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляє про стрімке зростання кількості скарг на порушення прав з боку воєнкомів. За його словами, багато скарг підтверджуються: фіксуються випадки, коли працівники ТЦК безпідставно затримують чоловіків, відбирають у них особисті речі, застосовують силу – і люди потрапляють до лікарень, а інколи навіть гинуть. Лубінець підкреслив, що такі методи є абсолютно неприпустимими:

“Ми ніколи не зможемо перемогти Росію, якщо громадяни України боятимуться представників ТЦК більше, ніж російських ракет”. Іншими словами, нинішня ситуація вигідна лише ворогу, адже підриває моральний дух українців.

Чому система комплектування втратила авторитет в очах суспільства? Фахівці вказують на дві ключові причини. Перша – корупційні скандали в лавах ТЦК. У серпні 2023 року після серії викриттів про незаконні збагачення й ухиляння від служби за гроші було ухвалено безпрецедентне рішення: президент звільнив усіх обласних військкомів, визнавши “масову корупцію з боку військкомів”. Проте кадрові чистки не подолали проблему повністю. Надалі спливли нові кричущі випадки: наприклад, наприкінці 2025 року СБУ провела обшук у керівника Закарпатського ОТЦК – і виявила в його помешканні близько 100 тисяч доларів готівкою, не зазначених у декларації . Слідство підозрює, що посадовець міг вимагати хабарі за “вирішення питань” з військовою службою. Подібні історії – від маєтків одеського воєнкома в Іспанії до хабарників у військкоматах різних областей – сформували у громадян стійке переконання, що система несправедлива. Для багатьох українців слово “ТЦК” стало синонімом корупції та кумівства, де одні відкуповуються грішми або зв’язками, а інших “ловлять” на вулицях.

Друга причина – брутальні методи мобілізації, які застосовували деякі представники ТЦК. Закон чітко обмежує їхні повноваження лише оповіщенням; військкоми не мають права затримувати громадян або застосовувати силу. Однак реальність часто інша. У соцмережах ширяться відео і свідчення про те, як чоловіків фактично ловлять на вулицях, запихають до мікроавтобусів та везуть до військкоматів – нерідко з грубим порушенням прав і людської гідності. Відомий випадок в Одесі: група з дев’яти осіб, назвавшись співробітниками ТЦК, посеред білого дня затримала на вулиці морського піхотинця Романа Покидька (щойно звільненого з російського полону). Попри те, що військовий пред’явив усі необхідні документи – військовий квиток, довідку про реабілітацію, посвідчення учасника бойових дій – його силоміць заштовхали до службового мікроавтобуса, застосували сльозогінний газ і жорстоко побили. Потім, як повідомили очевидці, бійця просто викинули з машини на ходу. Цей інцидент спричинив хвилю обурення: ветеранські спілки заявили, що не залишать справу без покарання, поліція відкрила кримінальне провадження, а керівництво обласного ТЦК вимушено почало службове розслідування. Одесити відверто назвали дії військкомів свавіллям – мовляв, “мобілізація потрібна, але не ціною порушення прав людини”. Схожі скандали спалахували і в інших регіонах: на Київщині зафіксовано смерть 43-річного мобілізованого після травми голови у приміщенні ТЦК; на Тернопільщині призовник випав з п’ятого поверху облвійськкомату за загадкових обставин; на Івано-Франківщині посадовець ТЦК побив чоловіка просто під час медкомісії. А вже у січні 2026-го поліція Миколаївщини розслідує шокуючу заяву: 40-річний чоловік стверджує, що співробітники одного з ТЦК незаконно утримували його з 25 грудня по 6 січня і весь цей час били та знущалися. За даним фактом відкрито провадження за статтею про незаконне позбавлення волі, сам військкомат проводить внутрішнє розслідування. Кожна така історія – додатковий удар по репутації ТЦК. Люди починають сприймати військкомів як каральний орган, що діє методами силового примусу і приниження. У підсумку зневіра і злість накопичуються, а окремі громадяни доходять до точки кипіння, коли вже самі переходять до насильства.

Підсумовуючи, хвиля радикальних нападів на працівників ТЦК – це тривожний симптом глибокої кризи. Українці масово довели свою готовність захищати країну, але водночас вимагають поваги до себе і рівного ставлення. Коли ж люди бачать хабарників у військкоматах або самі стають жертвами брутального поводження, їхній патріотизм змінюється гнівом. Держава не може відповісти на цю проблему лише репресіями – необхідно відновити довіру. Силовий розгон черг біля військкоматів чи посадки нападників за ґрати не вирішать головного: люди повинні перестати боятися та ненавидіти тих, хто їх мобілізує. Ситуація вимагає чесного діалогу і негайних змін у політиці комплектування армії – інакше ризик нових конфліктів між суспільством та військкомами залишатиметься вкрай високим.

Також читайте

  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика
ТЦК під ударом: в Україні різко почастішали напади на співробітників військкоматів

Україною прокотилася тривожна хвиля насильства проти представників Територіальних центрів комплектування (ТЦК). Ще донедавна немислимі випадки фізичних нападів на військкомів тепер...

19 Січня, 2026
  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика