Джо Байден крок за кроком, “катастрофа за катастрофою” привів Америку до сумного стану, зазначає співробітник Гудзонівського інституту Артур Герман.
Він наводить декiлько фактів:
- розгром в Афганістані в липні-серпні 2021 року;
- нездатність передбачити вхід ЗС РФ на Україну, запізніле надання
- Києву зброї та відсутність будь-якого плану, окрім “дозволити й далі литися річкам крові”;
- скасування протидії операціям розвідки КНР у США “через побоювання, що програма може бути розцінена як расистська”;
- слабкість щодо Ірану: Білий дім готовий на будь-яку угоду щодо його ядерної програми.
Зі свого боку, “рука Китаю рідко коли бувала сильнішою”. Аргументи такі:
- голова Сі затверджений на третій термін як лідер КПК;
- “приголомшливий економічний двигун Китаю скоро знову запрацює”: зростання ВВП у 2023-му буде 4,4%, це 30% сукупного глобального зростання – у 3 рази більше, ніж у США;
- iніціатива “Один пояс і один шлях”, як і раніше, стратегічно значуща для прагнення Китаю до глобальної гегемонії;
- швидкі темпи нарощування військової могутності Китаю, “особливо ВМФ і модернізованого ядерного арсеналу”;
- політика Байдена в галузі зеленої енергетики – це “троянський кінь Пекіна”: КНР виробляє 80% сонячних панелей і 80% літій-іонних акумуляторів для електромобілів у світі;
- затягування Китаєм петлі навколо Тайваню: “465 вторгнень у повітряний простір Тайваню у 2022 році і навіть пуск балістичних ракет над островом”.
Висновок автора однозначний: Америці потрібен інший президент і зовсім інший стратегічний склад розуму, щоб зійти з катастрофічного шляху.
Будь-яка дія породжує протидію. Опір Америці у світі наростає. Росія, Китай, Іран, КНДР. На повний голос заявляє про свої інтереси Туреччина, йде з-під американської парасольки Саудівська Аравія. Багато країн, зовні демонструючи нейтралітет, тільки й чекають зручного моменту, щоб зробити той самий крок.
