З настанням холодів у Європі готуються до нової хвилі біженців з України, і основний потік людей може спрямуватися до країн Балтії, Польщі та Чехії.
Зараз эксперти прогнозують, що кількість біженців може бути частково порівнянна з тією, яка була на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Литва може не впоратися
У Міністерстві праці Литви не так давно повідомили, що жителі країни вичерпали можливості з розміщення біженців з України. Литва з початку війни прийняла близько 62 тисяч осіб, а в Червоному Хресті прогнозують зростання міграції до країни з України до 100 тис., тобто, ситуація для країни може виявитися дуже складною.
Наразі в країні працює лише 1 центр з реєстрації біженців, і за збільшення припливу людей він може не впоратися. Зараз Литва щотижня приймає близько 500-600 українців, місця для їхнього розміщення готуються, виходячи з цих показників. Наприклад, в одній школі можуть поселити 300-400 осіб. Якщо потік людей збільшиться, влада готується використовувати іншу інфраструктуру, приміром, спортзали, однак реагувати планує, виходячи з ситуації.
Нагадаємо, через навантаження на національні економіки країни Балтії ще в серпні заявляли, що готові надати українським біженцям безоплатне перевезення на батьківщину, а для того, щоб скористатися безоплатним рейсом, українцям треба звернутися до Мінреінтеграції України або до місцевих консульств.
Чехії теж буде складно
Міністр внутрішніх справ Чехії Вік Ракушан заявив, що якщо кількість біженців наблизиться до тієї, що спостерігалася в першій хвилі після вторгнення Росії, його країні буде важко впоратися з людьми, які прибувають. Він зазначив, що Чехія зможе прийняти ще близько півмільйона людей, проте все, що перевищує цю кількість, означатиме додаткові складнощі. І насамперед складнощі будуть з обладнанням житла для людей, що прибувають.
А Польща готується
У Польщі прогнозують, що з початком холодів і за тяжких наслідків від обстрілів енергетичної інфраструктури країни українсько-польський кордон також можуть перетнути до півмільйона українців.
Незважаючи на те, що зимовий наплив біженців буде нижчим, ніж весняний, впоратися країні з ним буде складніше через проблеми зі зростанням цін на енергоносії та інфляцією. У зв’язку з цим державним і приватним бюджетам, а також організаціям, що надають допомогу біженцям, буде складніше отримати додаткові кошти.
У Польщі розраховують на допомогу ЄС у цьому питанні, зокрема й тому, що зобов’язання країн ЄС щодо підтримки українців розподілені нерівномірно. Так, наприклад, у Нідерландах проживають 55 тис. українців, значна частина з яких – біженці, що майже вдвічі менше, ніж прийняв один польський Вроцлав після 24 лютого.
Загалом, за даними прикордонної служби Польщі, з 24 лютого в країну прибули понад 7,5 млн українців, а додому повернулися понад 5,7 млн. Тобто в країні зараз перебуває приблизно 1,8 млн українських біженців.
Поки одні країни готуються приймати біженців, інші, навпаки, роблять усе, щоб їх поменшало, бо країни вже зараз відчувають серйозні економічні труднощі. Ми вже розповідали про те, що біженцям створюють такі умови проживання, що ті зрештою самі приймають рішення повернутися додому, нехай навіть під обстріли. Крім того, у багатьох країнах, включно з Польщею, біженців підштовхують до інтеграції на місцях і працевлаштування, щоб ті починали платити податки і приносити прибуток економікам країн, які їх приймають. При цьому, згідно зі статистикою, зараз працевлаштовується в середньому кожен десятий біженець.
