Зараз, коли погляди всього світу звернені до України, ситуація на Близькому Сході якось не “у фокусі” суспільної уваги. Справдилися передбачення 1990-х і 2000-х від скривджених вихідців з арабських країн.
Тоді вони у відповідь на закиди європейців у “нездатності відійти від нескінченних близькосхідних воєн” (серед тих, хто закидав із приводу війни в Перській Затоці або арабсько-ізраїльського конфлікту, було чимало українців та росіян), говорили: “Не забувайте, що до останніх десятиліть найнебезпечнішим у воєнному плані та найнепередбачуванішим континентом була ваша улюблена Європа – чистісінька, як Близький Схід!”
То як же розвиваються події на близькосхідному фронті? Так, це саме фронт, вважає професор політичних наук Жиль Кепель (Institut universitaire de France), який виступив у Figaro зі статтею під заголовком “Через рік український конфлікт повністю змінив баланс сил на Близькому Сході”. Це фронт, тому що і на Близькому Сході розуміють, що після Росії та Китаю США і Євросоюз візьмуться і за них – “недостатньо демократичних” арабів.
І знаєте що каже Жиль Кепель? Ситуація для Росії на Близькому Сході розвивається просто чудово. “Угоди Авраама”, що помирили за Трампа багаті арабські нафтові монархії та Ізраїль, майже забуті. Саудівський принц відмовився виконувати вимогу Байдена знизити ціни на нафту. Туреччина і Сирія миряться, розвертаючись проти США. А Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) нещодавно вперше за багато років надали економічну допомогу режиму Башара Асада.
