Проблеми з вивезенням українського продовольства, зокрема зерна, до Східної та Центральної Європи викликають питання не лише стосовно майбутнього експорту цих товарів, який допомагає забезпечити значний потік валюти до України під час війни, але й стосовно перспектив приєднання країни до Європейського союзу.
Експерти стурбовані тим, що поточні союзники серед східноєвропейських країн, особливо Польща, можуть почати перешкоджати амбіціям України з побачених ними ризиків для власних економік від євроінтеграції України.
Раніше ми повідомляли, що декілька східно- і центральноєвропейських держав оголосили про заборону імпорту українських сільгосптоварів, зокрема зерна. Ініціатором заборони виступила Польща, яка ввела обмеження одразу після візиту президента України Володимира Зеленського. На зразок Польщі, заборону імпорту ввели також Угорщина, Словаччина, Болгарія, а Румунія планує введення обмежувальних заходів.
Цікаво, що східноєвропейські країни вводять обмеження, порушуючи правила Євросоюзу, який скасував для українських товарів усі імпортні мита та квоти після російської агресії. Відповідно до правил ЄС, окремі країни не мають права вводити свої обмеження. Спочатку Єврокомісія заявила про це, але пізніше змінила свою позицію та розпочала обговорення зі східноєвропейськими країнами щодо введення загороджувальних заходів для агроімпорту з України на рівні ЄС.
Ситуація виявляє, що політика підтримки України проти Росії може бути відрізнятися від позиції у питаннях економічної інтеграції. Країни ЄС розуміють, що українська сільгосппродукція може стати серйозним конкурентом на їхніх ринках, і через це виникає антагонізм між геополітичними та економічними інтересами.
Приклад Туреччини, яка вже протягом десятиліть очікує на вступ до Євросоюзу, свідчить про те, що Україні слід бути уважною до питань економічної інтеграції, шукати оптимальний для себе варіант в системі європейського поділу праці.
Польща, яка активно заявляє про підтримку України на міжнародній арені, продемонструвала це, підтримавши вимоги своїх фермерів щодо заборони українського імпорту. Більше того, Варшава стала ініціатором ланцюжка подібних заборон у сусідніх з Україною країнах.
Поточна ситуація з заборонами на імпорт українського продовольства нагадує, що в геополітиці немає дружби та інших емоцій, кожна країна працює виключно на свої національні інтереси. Фінансові інтереси часто відіграють вирішальну роль, замовкаючи моральні аспекти.
