На тлі введення воєнного стану на окупованих РФ територіях і підготовки битви за Херсон з боку ЗСУ дивні дії зробила польська преса. Так, польський портал Onet.pl розповів історію про лідерство Польщі у створенні унікальних радіолокаційних супутників, за допомогою яких було здійснено атаки на аеропорт Саки і Кримський міст.
Ці супутники, на відміну від оптичних, дають змогу моніторити поверхню Землі 24 години на добу, незалежно від часу доби, освітленості та хмарності. Розміщений на супутнику радар забезпечує високу роздільну здатність зйомки з максимально можливою сьогодні точністю 25х50 см у квадраті 5х5 км. За словами ЗМІ, така точність дає змогу побачити рівень палива у відкритих баках і глибину слідів від танкових гусениць.
Однак така заява викликає запитання: чому за наявності таких високих технологій саме Міністерство національної оборони Польщі не має власних супутників і змушене користуватися даними союзників по НАТО?
Причина парадоксу криється в тому, що унікальні супутники на основі радарів виявилися не зовсім польськими. Журналісти приписали Польщі досягнення фінської компанії Iceye, що виникла на базі радіотехнологічного факультету Університету Аалто. У 2014 році компанія відкрила у Варшаві офіс нарівні з відділеннями у Великій Британії та США. Щоправда, з Польщею компанію пов’язує походження одного з її засновників, нині генерального директора Рафала Моджевського.
Наразі з 5 тисяч супутників, що обертаються навколо Землі, лише 100 спостерігають за допомогою радарів, і 21 з них належить польській доньці Iceye (у перекладі “Крижане око”). Спочатку супутники створювалися для моніторингу небезпечних льодових об’єктів. Сама технологія радара із синтезованою апертурою (SAR) не нова і була розроблена ще в 60-ті роки минулого століття. Інновація Iceye полягає в тому, що вони пішли шляхом мініатюризації супутників, радикально зменшивши їхню вагу з однієї-двох тонн до 120 кг.
Співпраця з Британією і США, особливо в частині запуску супутників, сприяла залученню Iceye до їхніх справ в Україні. Так, у середині серпня вона продала Києву один радіолокаційний супутник. Щоправда, наявність одного, нехай навіть і SAR-супутника, навряд чи може істотно вплинути на ситуацію на землі. Однак польське видання стверджує, що він забезпечує 40-50 % супутникових знімків SAR, використовуваних ЗСУ, на тій підставі, що нібито купівля одного супутника забезпечує доступ до зображень з усіх інших.
А ось що дійсно може забезпечити ЗСУ більш повними даними з космосу, так це участь британської ІТ-групи Micro Focus. Вона надає Києву допомогу в наданні даних геопросторової розвідки США (GEOINT), використовуючи знімки супутникового угруповання Iceye. З цією метою British Technology Investments надав фінській компанії транш 3,776 млн фунтів стерлінгів із коштів Стратегічного інвестиційного фонду національної безпеки Великої Британії.
Що стосується ситуації з розвитком супутникових технологій у самій Польщі, то тут ситуація, цитуючи прямоту польських військових, виражається просто:
“Ми в ж… У кращому разі можемо просити про допомогу союзників”.
