Від початку війни в Україні питання участі в ній західних військових фахівців порушували практично щотижня, але, здебільшого, бездоказово.
Російська сторона часто твердила про поразку або взяття в полон “іноземних найманців”, у відповідь на що в Україні називали іноземців добровольцями, які уклали контракт на службу в ЗСУ. Українське законодавство такі контракти дозволяє, а в Збройних силах України існує навіть окремий підрозділ з іноземців – Український іноземний легіон.
Довести те, що ті чи інші іноземці, які добровільно підписали контракт із ЗСУ, є військовослужбовцями спецпідрозділів НАТО, як правило, неможливо, навіть незважаючи на те, що така ймовірність дуже логічна. Якщо людина була звільнена зі служби в армії своєї країни, а потім через спецслужби отримала пропозицію повоювати на боці України, формально військовослужбовцем НАТО вона вже не є.
Але останнім часом стало з’являтися дедалі більше свідчень участі у війні на боці України іноземних воєнспеців набагато вищого рівня. І з’являються вони вже не в російських, а в західних ЗМІ.
Так, 9 лютого видання The Washington Post, посилаючись на два анонімні джерела в українській владі та одне джерело у владі США, написало, що українські військові “майже ніколи не завдають ударів із HIMARS і не користуються іншими західними високоточними озброєннями без точних координат, які надають їм американські військовослужбовці”. Останні, за даними видання, базуються в Європі і передають ЗСУ координати цілей для високоточних ударів, отримані в результаті супутникової розвідки. Якщо українські військові не отримують цілевказівки від американців, вони, як правило, скасовують удари.
Якщо описане – правда, це означає пряму участь американських військовослужбовців у бойових діях проти військ Росії на боці України. Подвійних трактувань у даному випадку бути не може, оскільки зазначення цілей є невід’ємним елементом бойових дій.
