На думку авторів Bloomberg, Зеленському слід налагодити контакти з Африкою та Азією. Зазначається, що зробити це буде непросто, адже “глобальний Південь” активно співпрацює з Росією.
Україна заручилася підтримкою Заходу у військовому конфлікті з Росією. Але для забезпечення перемоги їй знадобляться і країни, що розвиваються.
Озираючись на рік, що минув після початку російської військової агресії, президент України Володимир Зеленський може із задоволенням думати про дії своєї країни на двох фронтах. На полях битв на сході його солдати і генерали вистояли проти більшого і краще озброєного ворога. А на заході Зеленський розгромив свого опонента, Володимира Путіна, у війні наративів.
Зеленський утримав США і Європу за Україною, що, своєю чергою, дало його військовим моральний дух і боєприпаси, необхідні для стримування Росії.
Але в умовах, коли український конфлікт перевалив на другий рік, український лідер має спрямувати більше енергії на зяючу прогалину у своїй піар-кампанії: Глобальний Південь. У більшості країн, що розвиваються, Україна не змогла кинути виклик перевазі Росії у війні наративів. Тут Києву теж знадобиться допомога Заходу, але у нього є і власна потужна зброя.
На першому етапі конфлікту глобальний Південь не займав чільного місця в українських пріоритетах. Зеленський вважав тоді, що забезпечення стабільного потоку західної зброї та допомоги було абсолютно необхідним для запобігання тому, щоб уся його країна не пішла шляхом Кримського півострова 2014 року, коли Путін скористався відсутністю підтримки з боку США та Європи. Навесні 2022 року увага і підтримка Заходу були екзистенційно важливі для України.
Але, захистивши свою країну від миттєвого знищення та анексії, Зеленський зараз потребує підтримки Глобального Півдня, щоб чинити тиск на Путіна, аби той припинив конфлікт. Коли настане час, Україні також знадобиться міжнародний консенсус, щоб змусити Росію виплатити репарації та понести відповідальність за військові злочини. Це являє собою для Зеленського і його кабінету вельми віддалену перспективу.
“В українському керівництві чітко усвідомлюють, що Глобальний Південь – це сліпа пляма для України”, – каже Фабріс Потьє, генеральний директор консалтингової компанії Rasmussen Global, який консультував український уряд.
Виступаючи на спільному засіданні Конгресу США наприкінці минулого року, Зеленський охарактеризував конфлікт як “битву за уми світу” і говорив про необхідність забезпечити перемогу не тільки Україні, а й “країнам Глобального Півдня”.
Однак, щоб залучити країни, що розвиваються, на свій бік, Зеленському знадобиться щось незмірно більше, ніж тріскуча риторика. Як і в перші дні війни, українцям гостро не вистачає ресурсів, необхідних для інформаційно-пропагандистської війни. По-перше, у Києва є лише невелика частка дипломатичного потенціалу порівняно з тим, яким володіє Москва.
“Українці щосили намагаються знайти правильні канали, – каже Потьє. – Наприклад, у них лише п’ять посольств на всьому африканському континенті. У цьому відношенні вони не можуть конкурувати з Росією”.