У ці дні в Москві проходить найважливіша зустріч між Путіним і Сі Цзіньпіном. Згідно з анонсом обох сторін, в числі інших тим буде обговорюватися так званий Китайський “план мирного врегулювання” війни в Україні.
Поки прогнозувати результати переговорів рано, але можео зробити деякі попередні висновки, виходячи з тез китайського лідера, представлених їм у новій статті, опублікованій напередодні зустрічі.
“Озвучений мною ряд бачень служить основоположним принципом Китаю при Українському врегулюванні. Мова, зокрема, йде про необхідність дотримуватися цілі і принципи Статуту ООН, поважати резонні заклопотаності всіх держав в області безпеки, підтримувати всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання української кризи, і забезпечувати стабільність глобальних ланцюжків виробництва і поставок”, – пише Сі.
Як і сам Китайський “мирний план”, ця позиція виглядає максимально розмитою, неконкретною і виражається”для галочки”. Китайське керівництво очевидно розуміє, що мирне врегулювання в Україні зараз неможливо через екзистенціального характеру йде збройного конфлікту. Проте, можливості чергово представити себе в ролі “конструктивного миротворця” Пекін не упускає.
Настільки ж черговими виглядають відповіді російської сторони на китайські заяви з”українського питання”. За словами Путіна, в Кремлі “вдячні за зважену лінію КНР у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передісторії і справжніх причин”. Російська влада “вітає готовність Китаю зіграти конструктивну роль у справі врегулювання кризи” і, “як і китайські друзі, виступають за неухильне дотримання Статуту ООН, повагу норм міжнародного права, в тому числі гуманітарного”. Путін також зазначив, що Росія “прихильна принципу неподільності безпеки, який грубо порушується блоком НАТО”.
Однак наступний абзац статті російського президента чітко дає зрозуміти, що ніяке мирне врегулювання зараз неможливо і не стане можливим в осяжній перспективі.
“Росія відкрита до політико-дипломатичного врегулювання української кризи. Однак ще у квітні 2022 року мирні переговори були припинені аж ніяк не нами. Майбутнє мирного процесу залежить виключно від готовності до серйозної розмови з урахуванням сформованих геополітичних реалій. На жаль, ультимативні вимоги на адресу Росії говорять лише про відірваність від таких реалій і незацікавленість в пошуку виходу з ситуації, що склалася”, – пише Путін.
Іншими словами, всі “танці з бубном” в риториці Сі і Путіна навколо “українського питання” якщо і здатні привести до будь-яких зрушень в ньому, то точно не в контексті мирного врегулювання. Швидше, вони служать черговою констатацією “деструктивної позиції” Києва і заходу, за якою може послідувати активізація підтримки Росії з боку КНР.
Мова тут може йти не тільки і не стільки про пряму військову допомогу, скільки про подальше розширення економічного співробітництва, яке зробить можливості російського тилу (в широкому сенсі цього слова, включаючи економіку, промислове виробництво, держуправління і т.п.) у війні на виснаження практично безмежними.
