Вранці 2 березня в російському сегменті Telegram почала поширюватися інформація про проникнення української диверсійно-розвідувальної групи в прикордонний населений пункт Любечани в Климовському районі Брянської області Росії та взяття її членами в заручники жителів цього населеного пункту.
Пізніше атаку на населений пункт підтвердив губернатор російського регіону Олександр Богомаз. За його словами, диверсанти здійснили обстріл автомобіля, що рухався, унаслідок якого один житель загинув і була поранена десятирічна дитина.
Надалі в Мережі публікувалася різна і, здебільшого, суперечлива інформація про те, що трапилося.
Спочатку російське РІА “Новости”, з посиланням на силові структури, повідомило про взяття представниками ДРГ у заручники кількох мешканців села Любечани в місцевому сільському магазині. Потім інформацію про заручників не підтвердила (але й не спростувала) влада Брянської області.
Після цього у ФСБ Росії офіційно оголосили про “проведення заходів зі знищення ДРГ” у зазначеному районі. Російські державні ЗМІ повідомили про те, що Володимир Путін проведе засідання Ради безпеки Росії у зв’язку з цією ситуацією (пізніше ця інформація не підтвердилася) і скасує запланований на сьогодні візит до Краснодарського краю.
Українські джерела, спочатку всі як один називали те, що трапилося, російською провокацією. Зокрема, про це заявили спікер Одеської ОВА Олег Братчук і представники об’єднаного командування ЗСУ “Північ”, які оголосили про “ризик провокацій російської сторони в регіоні відповідальності”.
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк зробив цілих дві заяви про те, що сьогоднішні події були “російськими фейками і провокаціями”.
Що ж до наслідків сьогоднішньої події, і того, якою буде реакція російської сторони на неї, однозначно сказати не можна. У Москві не схильні жорстко і симетрично реагувати на подібні інциденти, вважаючи їх провокаційними. Разом з тим, у певний момент, якщо подібні випадки з убивством цивільних і взяттям відповідальності повторяться, Росія може офіційно оголосити ті чи інші українські силові структури або навіть органи державного управління “терористичними”, а потім почати планомірно знищувати їхнє керівництво без суду та слідства. Приблизно такий сценарій був реалізований Росією в Чечні, після низки гучних терористичних актів, скоєних представниками “Республіки Ічкерія”, таких як захоплення заручників у Буденівську, театральному центрі “Норд-Ост” у Москві та Беслані.
І хоча від застосування подібних методів щодо України Росію, ймовірно, утримує її міжнародно-визнаний державний статус, рано чи пізно ці сценарії можуть бути реалізовані.
