10 березня стало відомо про те, що Національний заповідник “Києво-Печерська Лавра” розриває договір про використання Нижньої Лаври з Українською православною церквою. Чиновники зобов’язали ченців УПЦ покинути територію Лаври до 29 березня 2023 року.
У своєму рішенні музейники посилаються на висновки Міжвідомчої робочої групи та лист Міністерства культури та інформаційної політики, а також на указ президента України від № 820/2022 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року “Про окремі аспекти діяльності релігійних організацій в Україні та застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”.
Усі ці документи так чи інакше таврують УПЦ “релігійною організацією, центр якої знаходиться в державі-агресорі”.
Проте, враховуючи кампанію з планомірного утиску Української православної церкви з метою подальшої заборони її діяльності, яку влада України проводить з листопада 2022 року, не викликає сумнівів політичне підґрунтя цього рішення.
У самій УПЦ назвали вимогу покинути територію Києво-Печерської Лаври такою, що не має нічого спільного із законодавством України.
“Ми не маємо наміру виселятися і не будемо, оскільки зараз є закони, які на боці людини. Нам погрожують, що з нами розправляться – це не 17-й рік. Сьогодні є світова спільнота, є якась культура… Ми не колаборанти, ми громадяни своєї країни, ми люди, які тут (у Лаврі) живуть із 1988 року, у багатьох немає іншого місця, крім цього”, – зазначив він.
Однак, що б не говорили в УПЦ, схоже, влада вже призначила її представників “ворогами”. Про це можна судити за заявами депутатів від правлячої партії “Слуга народу”, міністра культури і самого президента.
“І ми продовжимо цей наш рух. Ми не допустимо, щоб у держави-терориста залишилася хоча б якась можливість маніпулювати духовністю нашого народу, руйнувати українські святині – наші лаври – або красти з них будь-які цінності”, – заявив президент.
На сьогодні все свідчить про те, що влада має намір насильно виселити з Києво-Печерської Лаври ченців Української православної церкви після 29 березня. Самі ченці йти не мають наміру. Але жодних реальних важелів для того, щоб вплинути на владу або відстояти свій монастир, у них немає. Зараз питання, схоже, полягає тільки в тому, наскільки далеко зайде влада в застосуванні сили під час виселення ченців (чи будуть побиття, арешти, застосування вогнепальної зброї або спецзасобів).
