Вже не кожен згадає, що минулого року військово-політичне керівництво Росії погрожувало завдати ударів по центрах прийняття рішень в Укріані.
Здавалося б, ударів не було і, судячи з млявою реакції Кремля, не передбачається в майбутньому, але не тут то було. Днями прес-офіцер командування ВПС ЗСУ Юрій Гнат заявив про те, що урядові будівлі України явдяются пріоритетними цілями для ракетних ударів росссийских Збройних сил в найближчому майбутньому.
“Можуть все що завгодно обстрілювати. У них пріоритетні цілі – урядові будівлі, будівлі Збройних Сил і Міністерства оборони. Тобто, як вони там називають їх, “центри прийняття рішень…”,- сказав він 16 березня в ннтер журналістам.
І в цьому сенсі незовсім зрозуміло, чому спікер вирішив актуалізувати це питання саме зараз, коли, здавалося б, для цього немає ніяких передумов з боку самої Росії.
Не виключено, що причиною цієї заяви було стандартне для військового відомства врахування всіх можливих сценаріїв і попередження населення про те, що можливі навіть найбільш несприятливі з них.
Але набагато більш цікавим на цьому тлі представляється питання про те, чому після прозвучали з російської сторони кілька разів за минулу весну погроз вдарити по українських центрах прийняття рішень, ця тема так і не отримала розвитку.
Тут, на наш погляд, може бути два варіанти відповіді:
1. Недоцільність зараз. Загрози ударів по ЦПР озвучувалися російською стороною минулої весни, коли початковий план швидкого заняття Києва ще був у силі. При таких розкладах, знищення вищого військово-політичного керівництва України, з точки зору російської сторони, могло повалити українське держуправління в хаос і привести або до втечі його ключових інституцій (а разом з ними і відступу армії) на Західну Україну.
2. Бажання залишити цю опцію в якості можливого варіанту “підйому ставок” в геополітичному протистоянні з США. Як ми побачили за минулий рік, американська сторона методично піднімає ставки в протистоянні з Росією, передаючи Києву все нові типи озброєнь. Росія ж, зі свого боку, майже вичерпала власні можливості для підвищення ставок. Найпотужнішим з таких “підвищень” Москви, мабуть, був початок кампанії масованих ракетних ударів по українській енергосистемі після вибуху на Кримському мосту.
Обидва описаних варіанти не виключають того, що російська сторона може завдати ударів по українських центрах прийняття рішень в майбутньому.
