URAUA.INFO

Альтернативи розвитку ситуації після Бахмута

Історія зі схваткою за Бахмут набирає обертів і наближається до свого кульмінаційного моменту. Українські влада упевнено стверджує, що боротьба за місто ще не закінчена, проте західні союзники через ЗМІ регулярно запевняють про протилежне.

Наразі більшість населеного пункту перебуває під контролем ПВК “Вагнер”. Відсоткове співвідношення можна дискутувати, але фактом є те, що значна частка Бахмута вже дійсно знаходиться у руках ворога.

Що ж очікує нас в майбутньому?

Один із основних варіантів – ЗСУ негайно розпочнуть свій масштабний наступ для нейтралізації негативного ефекту від можливої втрати Бахмута. Однак, ця версія є досить сумнівною.

По-перше, від українських сил всі очікують такого наступу, та Захід навіть активно його вимагає, що може призвести до непередбачуваних наслідків.

По-друге, розумний наступ повинен бути проведений на основі готовності до атаки, а не прив’язаний до поразки у певному бою.

По-третє, починати наступ, коли армія та суспільство переживають емоційний стрес після програшу, також є дивним рішенням. Тому ми не можемо точно прогнозувати наступ ЗСУ в залежності від результату битви за Бахмут.

Ще один варіант – ЗСУ спробують повернути Бахмут, наприклад, атакуючи ворога з півночі та півдня міста. Військова група генерала Сирського зосереджувалась під Бахмутом саме для таких цілей.

Однак, цей підхід може бути вважений простроченим на кілька місяців. Контрнаступ за флангами мав відбуватися зимою, коли Бахмут перебував майже під повним контролем ЗСУ, і фланги супротивника ще не стали монолітним фронтом. Тепер же повертатися до битви за руїни втраченого міста є стратегічно нерозумним рішенням.

Інший варіант – Росія фокусує свої зусилля на відбитті наступного міста Донбасу від ЗСУ. Це досить реалістичний сценарій, і тут можна виділити кілька напрямків: Авдіївка, Сіверськ, Вугледар і Часів Яр. Авдіївський та Сіверський напрямки логічні з точки зору конфігурації фронту.

Є також проміжний варіант – Росія на деякий час призупинить свою активність, як це сталося після захоплення Лисичанська минулого року. Тим часом, Україна все ще буде зважувати, чи розпочинати свій великий наступ.

Проте, це буде не зупинка фронту, а пауза для обох сторін у виконанні активних наступальних дій, пов’язана з взаємними артилерійськими обстрілами. Проте тривала пауза точно не на користь Києву. Відкладання наступу – це не тільки можливість отримати для України більше військових поставок від Заходу, але це також час для Росії збільшити свої резерви.

Також читайте

  • Google News
  • Uncategorized
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика
  • Google News
  • Uncategorized
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика