Дипломатичні ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона загрожують єдності союзників України на Заході. Принаймні, так стверджує видання Bloomberg у нещодавній статті, присвяченій цій темі.
Йдеться про спроби Макрона “запропонувати Китаю вплинути на Росію і посадити її за стіл переговорів” (зрозуміло, на західних умовах).
“Стратегія Макрона, що передбачає рамки для переговорів між Москвою і Києвом уже цього літа, якщо все піде добре, це може заплутати ситуацію щодо вимоги України, щоб Росія відмовилася від усієї української території, вважають офіційні особи в деяких європейських столицях”, – пише видання.
При цьому єдина офіційна особа з європейських столиць, чиї слова цитує Bloomberg, – це голова комітету естонського парламенту у закордонних справах Марко Міхельсон, який у цілком властивому для прибалтійських політиків дусі заявив про те, що “Макрон має справу з тим, з чим жоден західний лідер не повинен мати справи”.
Далі в статті наводиться розлогий опис того, чому “китайські ініціативи” Еммануеля Макрона – це погана ідея, і чому Київ (а разом з ним і країни НАТО) не влаштує жоден інший варіант мирного врегулювання, окрім повного виведення російських військ з території України в кордонах 1991 року.
На думку авторів публікації, які посилаються на неназваних європейських чиновників і гарячого естонського депутата, “китайські” дипломатичні ініціативи Макрона можуть поставити єдність альянсу в цій позиції під загрозу.
Крім того, у статті сказано, що свої пропозиції китайській стороні Макрон таємно координував із німецьким керівництвом.
Утім, на наш погляд, усе вищеописане, так само як і самі ініціативи Макрона, не мають ані найменшого значення і перспектив. На те є кілька причин.
По-перше, китайська сторона, цілком очевидно, не відгукнулася на прохання французького президента змусити Росію до переговорів на умовах Заходу.
По-друге, як для України, так і для Росії війна, що триває, має екзистенціальний характер, про що ми неодноразово писали раніше. Жодна зі сторін не може закінчити її “компромісом посередині”, оскільки це означатиме початок внутрішніх потрясінь (у випадку з Росією – аж до громадянської війни).
