15 квітня в Німеччині офіційно припинилося використання АЕС “Ізар-2”, “Неккарвестхайм-2” і “Емсланд”.
Коментуючи те, що відбувається, віце-канцлер Роберт Хабек не забув про Росію, заявивши, що ФРН виступає за внесення російського атомного сектора до 11-го пакету санкцій.
Хабек вважає, що санкції мають передбачати перехідний період, який дав би час для відмови від російського мирного атома.
“Але важливо, щоб ми почали і не боялися рішучих дій і в цій галузі”, – заявив він.
“Рішучі дії” не зрозуміли навіть у самій Німеччині.
Єнс Спан, заступник парламентського лідера опозиційної ХДС, назвав вихід із ядерної програми “чорним днем для захисту клімату”.
А “вільні демократи”, які входять до правлячої коаліції і виражають думку великого бізнесу, назвали те, що відбувається, “драматичною помилкою, що матиме болючі економічні та екологічні наслідки”.
Річ у тім, що понад 30% електроенергії в Німеччині, як і раніше, виробляється з вугілля. І закриття АЕС не може не призвести до збільшення вугільної частки.
Тільки 25% німців хочуть, щоб електростанції, що залишилися, були відключені в ці вихідні. Решта були б раді будь-якій формі збереження працездатності. Навіть серед “зелених” 44% проти закриття АЕС.
До всього іншого, Хабек оголосив, що “будівництво нових атомних станцій завжди оберталося економічним фіаско – чи то у Франції, Великій Британії, чи у Фінляндії”.
Напевно, в перерахованих країнах дуже здивувалися, тому що, наприклад, нова фінська АЕС “Олкілуото-3” буде запущена наступного тижня. А Париж має намір побудувати 14 нових реакторів і схиляє до цього 11 інших членів ЄС.
Залишається додати, що в Німеччині не готові термінали з приймання СПГ (якщо його знайдуть на ринку), а перехід на ВДЕ потребуватиме будівництва безлічі ліній електропередач, трьох вітряків на добу найближчими роками та молитов про послання вітру.
У цьому сенсі можна констатувати вже зараз – у ФРН є серйозний шанс не оговтатися після уряду Шольца.