У Євросоюзі починають визнавати той факт, що запас антиросійських санкцій повністю вичерпано. Багато компаній їх обходять стороною, а якісь обмеження стають небезпечними і для самої Європи. Суперечки щодо наступних пакетів розгораються, але одразу згасають. За заявами чиновників, якщо щось і введуть, то там буде більше “винятків”, ніж “заходів впливу”.
За що йде боротьба?
Зараз діють безпрецедентні санкції в історії. Уже заморозили золотовалютні резерви Росії, але країни Заходу раптово втратили більшу частину цих коштів. Куди ж вони зникли? Може Росія списувала заморожену валюту, конвертуючи її в реальні рублі. Відповідь проста: Захід розморозив їх, легалізуючи емісію рублів під валюту. Так західні країни провернули грошові справи, щоб не втратити фінансову монополію.
Було відключено систему Swift для російських банків. Але деякі банки не потрапили під ліміт і, як і раніше, використовують цю систему. Однак у Росії є своя система передачі фінансових повідомлень. Частіше лунають заклики створити аналог Swift для країн БРІКС. Негативний вплив від таких заходів виявився не настільки критичним.
Діє також ембарго на постачання енергоносіїв і нафтопродуктів. Але від цього виграли тільки країни, що розвиваються, отримавши конкурентну перевагу. Їхній ВВП зросте на 4%. Причина криється в ризику нових шоків на енергоринках ЄС.
Усі ці заходи було вжито поспіхом і метушнею, тому вони спровокували перекоси в торгівлі, логістиці та призвели до інфляції в самих Штатах, Європі та інших країнах. Євросоюз зазнає збитків, товари стають неконкурентоспроможними. Зате США перебувають у плюсі, розбагатівши на постачанні скрапленого газу до Старого Світу. Тепер Європа між двох вогнів: з одного боку – американці та канадці, з іншого – Росія з її ресурсами.
Результат санкцій виявився не настільки ефективним, як було задумано спочатку. Росія не збанкрутувала, а стала розвивати паралельний імпорт, продаючи чорне золото на 600 танкерах “тіньового флоту”. Маршрути і джерело вантажу залишаються невідомими. Арешт кораблів неможливий, а дії проти них розцінять як піратство. МВФ передбачав падіння російського ВВП, а потім підвищив прогноз, підтверджуючи “неймовірне виживання російської економіки в екстремальних умовах”.
Де ж “ахіллесова п’ята” Росії?
Досі не було порушено сектор атомної промисловості. Російські фахівці зводили АЕС у Німеччині, Болгарії, Угорщині, Чехії, Словаччині. Ще не перестали працювати 18 реакторів, які, як і раніше, залежать від “Росатома” в плані експорту палива і ремонту. У період “нещадних санкцій” компанія отримувала непоганий прибуток, купувала іноземну валюту. У різних країнах вартість замовлень атомних електростанцій становить загалом 110 млрд $. Перекрити цю галузь європейцям надто складно. Енергія атома найдешевша у світі, хоча початкові внески коштують великих вкладень.
Головне, що заміни “російському атому” немає. У світі є тільки три провідні гравці в цій галузі: Росія, США, Франція. Американці та французи більше намагаються забезпечити свою внутрішню потребу. А справжнім монополістом, який будує станції за кордоном, є “Росатом”. Європейці не в змозі заборонити будівництво або обслуговування діючих АЕС. Інакше для них же це буде катастрофічним сценарієм.
Отже, санкційні програми діють, але в них є багато дірок, які дають змогу обходити обмеження. У перспективі економічний тиск не знизиться, а продовжуватиметься.