В американському виданні The Wall Street Journal днями з’явився матеріал, у якому журналісти, посилаючись на неназваних дипломатів, стверджують, що спецпредставник Китаю з Євразії Лі Хуей під час візиту до європейських країн закликав їхнє керівництво негайно припинити вогонь, а також визнати за Росією нові території.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомлення спростував, але осад від цієї історії все одно залишився.
Ситуація все одно виглядає дещо дивно. Кулеба, замість того, щоб безпосередньо зв’язатися з Лі Хуейєм і з’ясувати в того, чи робив він подібні заяви, обдзвонив якихось неназваних дипломатів, щоб спростувати публікацію в ЗМІ.
Якщо ж говорити про суть ситуації, то Китай на даному етапі намагається зайняти нішу миротворця в російсько-українській війні, що дуже не подобається ні Вашингтону, ні Києву. Але з огляду на загальну вагу КНР на міжнародній арені, прямо від послуг Пекіна поки що не відмовляються. І основне побоювання тут теж зрозуміле – це може спровокувати ще ближче зближення Китаю і Росії, зокрема й у військовій сфері. Власне, тому Лі Хуейя на високому рівні приймають у всіх європейських столицях – він уже побував у Києві, Варшаві, Берліні, Парижі та Брюсселі, а потім вирушив до Москви. Тобто присутня деяка видимість дипломатичних рухів тіла.
Одночасно на Заході активно прокачують “формулу миру Зеленського”, яка за своєю змістовною суттю є ні чим іншим, як пропозицією Росії капітулювати. У Москві її не приймають, а у Вашингтоні та Києві нічого не готові запропонувати натомість, і війна, таким чином, триває.
Але також потрібно розуміти, що на міжнародній арені просто зараз відбувається боротьба наративів. І один із векторів такої боротьби – застовпити за однією зі сторін “правильну версію” мирного врегулювання щодо України. І в цьому плані для Заходу вкрай важливо, щоб у світовому порядку денному не були присутні якісь альтернативні плани мирного врегулювання. І один із найкращих способів усунення опонента на цьому треку – це його інформаційна дискредитація.
Ніхто з нас не знає, чи розглядають у Пекіні справді можливість територіальних поступок з боку України. З огляду на особливу близькість КНР і Росії, цілком це можна припускати. Але припустити, що дипломат на топ-рівні буде таке озвучувати публічно – ось це вже досить складно, хоча б тому, що це дискредитує саму місію Китаю як посередника.
З іншого боку, ми й не надто віримо в успішність зусиль Китаю в цьому напрямку. У Заходу є “формула миру Зеленського”, яка першим і головним пунктом передбачає звільнення всієї території України від російської армії, включно з Кримом. Наскільки це прийнятно для Москви, можна судити зі зведень із фронту, згідно з якими поки що не помітно наміру армії Росії кудись йти з уже зайнятих територій. І який спільний знаменник у всьому цьому клубку протиріч має намір запропонувати Китай – не зовсім зрозуміло.
