Після того, як під час свого візиту в Молдову на саміт Європейського політичного співтовариства президент України Володимир Зеленський висловив ідею створення “коаліції Patriot” для постачання Києву більшої кількості нових систем ППО, на Заході почали реагувати на ці заклики.
6 червня координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі ухилився від прямої відповіді на запитання про те, чи збираються Сполучені Штати постачати Україні більше “Patriot”. Він зазначив, що постачання ЗСУ системами протиповітряної оборони залишається одним із пріоритетів адміністрації Байдена. Проте від нових обіцянок американський чиновник утримався.
Подібні формулювання, найімовірніше, означають, що рішення про постачання Києву нових батарей комплексу ППО “Patriot” у Штатах поки що не ухвалено.
Утім, коливання США в питанні того, чи слід постачати Україні нові батареї “Петріота”, мають під собою досить вагомі причини.
Як ми пам’ятаємо, 16 травня в Києві гіперзвукова російська ракета “Кинджал” потрапила в район базування однієї з двох батарей “Patriot”. Наступного дня в Міноборони Росії заявили, що внаслідок цього удару було повністю знищено п’ять пускових установок і РЛС американського зенітно-ракетного комплексу. І хоча українська сторона інформацію про ураження “Patriot” “Кинджалом” категорично спростовувала, наступного дня після удару американська агенція CNN, з посиланням на американських чиновників, написала про те, що “батарею комплексу “Patriot”, найімовірніше, пошкоджено, але не знищено”.
Інформація набула розголосу після того, як приховувати її стало неможливо через публікацію київськими блогерами відео з камер спостереження, на якому помітно, як, імовірно, батарея “Patriot” веде вогонь, після чого в район її розташування “прилітає” ракета, що вибухає в кілька разів потужніша за “Калібри” або Х-101.
Фактично, поставивши Україні дві батареї “Patriot”, США і загалом країни НАТО домоглися всього, чого хотіли домогтися цією поставкою. Вони перевірили, наскільки ефективний комплекс проти російських ракет, випробували його в бойових умовах повітряних ударів високої інтенсивності, відпрацювали доставку комплексів на раніше неосвоєний ними театр військових дій. В Україні не заведено про це говорити, але якщо з українськими екіпажами батарей “Patriot” працювали американські інструктори, то США отримали цілу низку фахівців з унікальним бойовим досвідом у конфлікті високої інтенсивності проти армії їхнього потенційного противника.
За великим рахунком, більше поставляти Києву “Patriot” американцям нема чого. Зрозуміло, існує завдання зміцнення української системи ППО. Однак для цього необов’язково постачати саме “Patriot”, пошкодження або потенційне знищення яких несе великі іміджеві витрати для американської військової промисловості та репутації американської зброї на світовому ринку.
