Ярослав Чорногор, директор програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики “Українська призма” розкриває, як російські наративи проникають у західне інформаційне поле та чому традиційні стандарти журналістики не завжди ефективні у протидії російським маніпуляціям.
Пан Чорногор наголошує, що, незважаючи на майже дворічне повномасштабне вторгнення Росії в Україну, західні медіа іноді публікують матеріали, які містять російські пропагандистські меседжі. Він звертає увагу на той факт, що такі публікації часто вимагають спростувань від високопосадовців Заходу.
Аналітик вказує на довготривалий вплив Росії, який має глибокі коріння ще з радянських часів, особливо в старих країнах Європи. Він вважає, що ці країни менш критично ставляться до інформації, що надходить з РФ, в той час як країни Балтії активніше протидіють дезінформації, вкладаючись у кібербезпеку та стратегічні комунікації.
Чорногор критикує ілюзію об’єктивності, що склалася на Заході, де журналісти часто сприймають російські джерела як надійні, не усвідомлюючи, що Росія часто не подає правдиву інформацію. Він стверджує, що західні медіа, публікуючи російські наративи, ненароком легітимізують їх.
Для ілюстрації Чорногор наводить приклад непослідовності в звітності західних ЗМІ, які по-різному ідентифікують сторону, відповідальну за обстріли, залежно від контексту, що свідчить про вплив гібридних російських інструментів та маніпуляції акцентами.
Аналітик також зазначає, що інформація, яка часто передається західними ЗМІ, базується на російських першоджерелах, що призводить до одностороннього висвітлення подій. Це, на його думку, особливо важливо в контексті глобального сприйняття українсько-російського конфлікту.
Попри це, Чорногор висловлює оптимізм щодо стійкості українців до російських маніпуляцій, наголошуючи на важливості медіаграмотності та правди як головної зброї проти дезінформації. Він також вважає, що Україні необхідно активніше інформувати своє суспільство про реальний стан речей та підтримувати західних особистостей, які публічно висловлюють підтримку Україні.
На закінчення, Чорногор підкреслює значення особистого досвіду українських аналітиків у протидії російським наративам, вважаючи, що безпосереднє зіткнення з реальністю конфлікту дозволяє ефективніше протистояти дезінформації.
